Аналіз поведінки динамічних і структурних характеристик у попередньо продеформованих та опромінених Х-променями монокристалах NaCl

Автори О.М. Петченко , Г.О. Петченко , С.М. Бойко, А.В. Безуглий
Приналежність

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 17, 61002 Харків, Україна

Е-mail
Випуск Том 12, Рік 2020, Номер 3
Дати Одержано 01 листопада 2019; у відредагованій формі 15 червня 2020; опубліковано online 25 червня 2020
Посилання О.М. Петченко, Г.О. Петченко, С.М. Бойко, А.В. Безуглий, Ж. нано- електрон. фіз. 12 № 3, 03040 (2020)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.12(3).03040
PACS Number(s) 43.35. + d
Ключові слова Дислокаційний декремент (3) , Деформація (35) , Опромінення (21) , Дислокації (5) , Коефіцієнт динамічного гальмування (2) , Середня ефективна довжина дислокаційного сегмента (2) .
Анотація

Імпульсним ехо-методом у діапазоні частот 37,5-232,5 МГц на монокристалах NaCl із величиною залишкової деформації 0,5 % при кімнатній температурі вивчено поведінку дислокаційного декремента (d(f) в умовах варіювання дози Х-опромінення зразків в інтервалі 0-600 Р. Встановлено, що із зростанням дози опромінення спостерігається ефект гасіння амплітуди дислокаційного резонансу, що призводить до помітного відновлення вихідних акустичних характеристик кристалів. Також відзначається, що високочастотні асимптоти вказаних характеристик збігаються в суцільну лінію, що є характерною особливістю акустичного експерименту з опроміненими кристалами. З частотних кривих, знятих для кристалів з різними дозами опромінення, в рамках струнної дислокаційної теорії Гранато-Люкке визначено залежності коефіцієнта в’язкості В і середньої ефективної довжини дислокаційного сегменту L від дози Х-опромінення (. У рамках моделі Штерна і Гранато було вивчено хід експериментальних залежностей (m((), fm(() і L((). Виконано перевірку теоретичних передбачень моделі стосовно зростання чи спаду вказаних характеристик з часом Х-опромінення t за законом (1 + (t)2. Спостерігається добра відповідність поміж собою залежностей L((), одержаних в рамках розрахунку за теоріями Гранато-Люкке і Штерна-Гранато. Одержані результати демонструють той факт, що коефіцієнт динамічного гальмування дислокацій В не залежить від дози Х-опромінення у вивченому інтервалі доз 0-600 Р. Це підтверджує уявлення щодо того, що коефіцієнт демпфування В є фундаментальною характеристикою кристала, що залежить лише від взаємодії дислокацій з його фононною підсистемою і не залежить від параметрів дислокаційної структури кристалів.

Перелік посилань