Дослідження електрофізичного впливу на протизносні властивості вуглеводневих рідин
| Автори | В.Є. Марчук1 , М.В. Кіндрачук1 , В.І. Морозов1, О.М. Гармаш1, О.І. Духота1, С.В. Федорчук1 , Н.О. Науменко2 |
| Приналежність |
1Національний авіаційний університет, просп. Любомира Гузара, 1, 03058 Київ, Україна 2Державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут", просп. Перемоги, 57, 03113 Київ, Україна |
| Е-mail | nau12@ukr.net |
| Випуск | Том 12, Рік 2020, Номер 3 |
| Дати | Одержано 23 квітня 2020; у відредагованій формі 15 червня 2020; опубліковано online 25 червня 2020 |
| Посилання | В.Є. Марчук, М.В. Кіндрачук, В.І. Морозов, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 12 № 3, 03037 (2020) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.12(3).03037 |
| PACS Number(s) | 83.60.Np |
| Ключові слова | Вуглеводнева рідина, Магнітне поле (30) , Подвійний ядерний резонанс, Електрофізичний спосіб, Протизносні властивості, Магнітна сприйнятливість (6) . |
| Анотація |
Розглянуто застосування електрофізичного впливу на вуглеводневі рідини з метою поліпшення їх експлуатаційних показників та зміну магнітної сприйнятливості вуглеводневих палив і олив. Експериментальними дослідженнями зносостійкості сталі ШХ-15 встановлено, що застосування способу електрофізичного впливу при сигналі абсорбції значно покращує протизносні властивості гасу і зменшує знос контактуючих поверхонь сталі в середовищі гасу ТС-1 на 34-38 %. При впливі електрофізичного способу при отриманні сигналу емісії (виникнення ефекту подвійного ядерного резонансу) протизносні властивості гасу погіршуються, що призводить до збільшення зносу зразків сталі на 16-20 %. Показник протизносних властивостей гасу при цьому зменшується до 85 %. Це пояснюється зменшенням окислювальної активності вуглеводневого середовища за рахунок зміни взаємодії з парамагнітним киснем і збільшенням концентрації розчиненого кисню в зоні тертя. При надлишку кисню в зоні тертя процес окислення сталі йде до утворення кінцевих продуктів зношування. Товсті плівки суміші окислів мають невисоку міцність, вони крихкі і руйнуються під дією сил тертя. В подальшому процес окислення повторюється і спостерігається інтенсивний знос і значні коливання сили тертя, що призводить до яскраво вираженого схоплювання. Аналіз отриманих результатів методом емісійної спектроскопії показав певний зв'язок між протизносними властивостями і складом гасу ТС-1. Після електрофізичного впливу і напрацювання гасу в чотири рази збільшився вміст смолистих сполук, на ~ 23 % зменшився вміст кисневих сполук і на ~ 25 % сірчистих, що говорить про поліпшення протизносних властивостей гасу, а отже і про можливість збільшення критичного навантаження. Досліджено електрофізичний вплив на магнітну сприйнятливість гасу ТС-1. Експериментальними дослідженнями встановлено збільшення діамагнетизму гасу. Максимальна зміна (d ( – 0.7227∙10 – 6 відбувається через 60-70 хвилин після електрофізичного впливу за рахунок релаксаційних процесів, що характеризують обмін енергією між системою ядерних спінів водню і електронами парамагнітних центрів (розчиненого кисню) з утворенням діамагнітних комплексів. |
|
Перелік посилань |
Інші статті цього номера
1) Пучкові та секторні режими електронних потоків у циліндричному магнітному полі магнетронної гармати [03001-1-03001-5]2) Теоретичне дослідження щодо вдосконалення сонячних елементів на основі CIGS [03002-1-03002-5]
3) Підвищення продуктивності сонячних елементів a-Si:H шляхом введення наноструктурованого буферного шару p-nc-SiOx:H [03003-1-03003-5]
4) Optical Extraction Efficiency for External Cavity Quantum Cascade Lasers [03004-1-03004-5]
5) Числове моделювання параметрів FinFET транзисторів [03005-1-03005-4]
6) Числове моделювання розподілу температури та електричного поля при мікрохвильовому нагріванні нафтового коксу [03006-1-03006-5]
7) Наноструктуровані тонкі плівки ZnO і CuI на полі(етілентерафталатних) стрічках для захисту від ультрафіолетового випромінювання [03007-1-03007-8]
8) Механізми зміни провідності поруватого кремнію в атмосфері аміаку – DFT моделювання [03008-1-03008-7]
9) Розробка наночастинок фериту цинку міді: застосування в каталітичному вологому окисленні H2O2 фенолу [03009-1-03009-5]
10) Характеристики тонких плівок оксиду олова, отриманних методом центрифугування, для оптоелектронних застосувань [03010-1-03010-5]
11) Дослідження електричних та структурних властивостей наночастинок діоксиду марганцю [03011-1-03011-5]
12) Про температурну залежність поздовжніх коливань електричної провідності в вузькозонних електронних напівпровідниках [03012-1-03012-5]
13) Вплив лазерного опромінення на оптичні властивості високоомних кристалів CdTe та твердих розчинів Cd1 – хZnxTe в області фундаментального оптичного переходу Е0 [03013-1-03013-4]
14) Електронні властивості наногібридного капсуляту MCM-41 SmCl3 [03014-1-03014-5]
15) Застосування кремнієвої структури з глибоким бар'єром для виявлення солей хлорної кислоти [03015-1-03015-5]
16) Вирощування ZnO на підкладках макропоруватого Si методом ВЧ магнетронного розпилення [03016-1-03016-4]
17) Одноелектронний транзистор на основі металофулеренів Me@C60 (Me = Li, Na, K) [03017-1-03017-5]
18) Середньоквадратичні динамічні зміщення атомів та їх комплексів від положення рівноваги в кристалах [03018-1-03018-5]
19) Осадження рідкої фази плівок TiO2 для електронно-транспортного шару перовскітних сонячних елементів [03019-1-03019-5]
20) Особливості випромінювання нанорозмірного SnO2 в пористій матриці [03020-1-03020-4]
21) Моделювання просторових характеристик кремнієвого сонячного елементу: підхід штучної нейронної мережі [03021-1-03021-4]
22) Вивчення когерентних властивостей екситону в напівпровідникових квантових точках [03022-1-03022-6]
23) Вплив додавання Fe на структурні та оптоелектронні властивості тонких плівок ZnO p/n типу, нанесених методом центрифугування [03023-1-03023-6]
24) Кутова еліпсометрія поверхневих шарів поруватого кремнію [03024-1-03024-4]
25) Біоактивні полімер-апатитні покриття з протимікробними властивостями на модельних титанових субстратах [03025-1-03025-5]
26) Вплив постійного магнітного поля на механічні властивості та термостабільність аморфних сплавів на основі Co, Fe та Ni [03026-1-03026-4]
27) Оптимізація електричних характеристик діода Шотткі Au/n-InN/InP на основі контактної техніки різних діаметрів [03027-1-03027-6]
28) Метод функцій Гріна для феромагнітних нанотрубок з надрешіткою [03028-1-03028-4]
29) Механізм стрибкової провідності в плівках Cd3As2, отриманих магнетронним розпиленням [03029-1-03029-4]
30) Синтез та електрохімічні властивості мезопористого α-MnO2 для застосування в суперконденсаторах [03030-1-03030-4]
31) Дисперсійні властивості нелінійності третього роду поверхневого плазмонного резонансу в золотих наночастинках [03031-1-03031-6]
32) Електропровідні та поляризаційні властивості неорганічно-органічного інкапсулянта MCM-41 (PTHQ) [03032-1-03032-5]
33) Біосенсори: будова, класифікація та застосування [03033-1-03033-9]
34) Електропровідність та магніторезистивні властивості плівкових сплавів на основі пермалою Fe0.5Ni0.5 та міді [03034-1-03034-4]
35) Вплив фазового складу композиційного матеріалу системи В-N-С на його фізико-механічні та трибологічні характеристики [03035-1-03035-5]
36) Модель тунельного струму у тунельному польовому транзисторі на базі двошарової графенової нанострічки за допомогою методу матриці переносу [03036-1-03036-5]
37) Розрахунок фізико-хімічних умов процесу формування захисних покриттів на основі карбідів та нітридів хрому [03038-1-03038-4]
38) Структурний і фазово-елементний розподіл у імпульсному плазмовому покритті, отриманому з використанням твердосплавного катоду [03039-1-03039-6]
39) Аналіз поведінки динамічних і структурних характеристик у попередньо продеформованих та опромінених Х-променями монокристалах NaCl [03040-1-03040-3]
