Структура, електричні та корозійні властивості квазікристалічних тонких плівок Al–Cu–Fe–Sc
| Автори | С.І. Рябцев, В.А. Полонський, О.В. Сухова , М.В. Берун |
| Афіліація |
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, просп. Гагаріна, 72, 49010 Дніпро, Україна |
| Е-mail | siryabts@gmail.com |
| Випуск | Том 11, Рік 2019, Номер 5 |
| Дати | Одержано 27 квітня 2019; у відредагованій формі 08 жовтня 2019; опубліковано online 25 жовтня 2019 |
| Цитування | С.І. Рябцев, В.А. Полонський, О.В. Сухова, М.В. Берун, Ж. нано- електрон. фіз. 11 № 5, 05020 (2019) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.11(5).05020 |
| PACS Number(s) | 81.15.Fg, 61.43.Dq, 64.60.My |
| Ключові слова | Іонно-плазмове напилення, Квазікристалічні плівки, Електричний опір (8) , Корозія (4) . |
| Анотація |
Квазікристалічні плівки номінального складу Al66.5Cu20Fe13Sc0.5 товщиною 200-260 нм, охолоджені зі швидкістю 1012-1014 K/с, були вперше отримані модернізованим методом триелектродного іон-плазмового напилення. Плівки осаджували на підкладки, виготовлені з NaCl або сіталу. Покриття аналізували за допомогою рентгеноструктурного аналізу (РСА), скануючої електронної мікроскопії (СEM) та трансмісійної електронної мікроскопії (TEM). Електричний опір вимірювали чотиризондовим методом. Корозійну поведінку в 3 %, 5 % та 16 % водних розчинах NaCl вивчали за допомогою потенціодинамічного методу та модельних випробувань. Осаджені плівки мають наноквазікристалічну ікосаедричну структуру. Після додавання Sc розміри ділянок когерентного розсіювання зменшуються з 3 нм до 1,6 нм. Вимірювання електричного опору під час нагріву вказують на те, що досліджена плівка Al–Cu–Fe–Sc стабільна до температури 623 K. Додавання Sc до плівки Al–Cu–Fe знижує термічну стабільність квазікристалічної фази. Зменшення формуючої здатності квазікристалічної i-фази проявляється в зниженні температури фазового переходу на 100 K у разі додавання Sc. Після відпалу протягом 3 годин за температури 873 K спостерігається укрупнення результуючої структури, при цьому розміри ділянок когерентного розсіювання збільшуються в два рази. Введення Sc до складу плівки Al–Cu–Fe сприяє збільшенню її корозійної тривкості в сольових розчинах. Корозія свіжонапиленої плівки Al–Cu–Fe–Sc відбувається з найменшою швидкістю, однак після відпалу ця плівка кородує з найбільшою швидкістю. Зі збільшенням концентрації натрій хлориду в сольових розчинах з 3 % до 16 %, величини стаціонарних потенціалів корозії зміщуються в бік більш негативних значень. Модельні корозійні випробування протягом 1, 2, 3, 4, 8 діб показують, що всі досліджені плівки практично не кородують у 5 % розчині NaCl. Після перебування в сольовому розчині на поверхні плівок не виявлено слідів пітінгової корозії, характерної для литих сплавів Al–Cu–Fe. |
|
Перелік цитувань |
Інші статті цього номера
1) Перенесення тепла в одновимірному димерному ланцюгу [05001-1-05001-5]2) Вплив обробки у водневій плазмі тліючого розряду на шари оксиду цинку, виготовлені імпульсним електрохімічним осадженням і методом SILAR [05002-1-05002-7]
3) Фундаментальне дослідження властивостей квазімонокристалічного кремнію після хімічної обробки: порівняння з монокристалічним та багатокристалічним кремнієм [05003-1-05003-5]
4) Структурні та п'єзоелектричні властивості BSb під високим тиском: дослідження DFT [05004-1-05004-4]
5) Аналітична оцінка струму рекомбінації різкого асиметричного p-n переходу [05005-1-05005-8]
6) Зростання тонкої плівки паладію, нанесеної на струмові електроди з нержавіючої сталі вологим хімічним методом для суперконденсатора з активного вуглецю, та її електрохімічні властивості [05006-1-05006-5]
7) Вплив морфології поруватого шару GaAs на параметри контакту Шотткі паладій / поруватий GaAs [05007-1-05007-5]
8) Оцінка та вилучення електричних параметрів різних фотоелектричних моделей за допомогою ітераційних методів [05008-1-05008-7]
9) Вплив збільшення концентрацій при отриманні тонкої плівки Cu2ZnSnS4 [05009-1-05009-5]
10) Високовакуумний насос орбітронного типу: електрофізичні принципи роботи та особливості конструкції [05010-1-05010-7]
11) Структурні, оптичні, морфологічні та теплові властивості наночастинок CuO, підготовлених методом золь-гелю [05011-1-05011-4]
12) Ефективність поки що найкращого алгоритму ABC порівняно з аналітичними методами для вилучення параметрів діода Шоткі [05012-1-05012-5]
13) Фізичні уявлення впливу внутрішнього магнітного поля на процеси в трибоконтакті текстурованих лункових поверхонь [05013-1-05013-5]
14) Щільність поверхневих станів в 3D топологічних ізоляторах у присутності магнітного поля з урахуванням гексагональних спотворень решітки [05014-1-05014-6]
15) Функціоналізовані вуглецеві нанотрубки на поруватому кремнії для сенсорних застосувань [05015-1-05015-4]
16) Електричні властивості нанокристалів поруватого кремнію в діелектричній матриці [05016-1-05016-5]
17) Синтез та характеристики тонких плівок ZnS, легованих Cu, осаджених методом центрифугування [05017-1-05017-6]
18) Моделювання сферичних металевих нанокластерів, що містять моновакансію [05018-1-05018-8]
19) Вплив дефектів на якість контактних систем для фотоелектричних перетворювачів [05019-1-05019-5]
20) Вимушена прецесія феромагнітної наночастинки зі скінченною анізотропією, зваженої в рідині: нелінійні аспекти [05021-1-05021-5]
21) Формування хвилі просторового заряду з широким частотним спектром в пролітній секції двопотокового супергетеродинного ЛВЕ клістронного типу з гвинтовим електронним пучком [05022-1-05022-8]
22) Параметр Грюнайзена та явна частина узагальнюючої міри ангармонізму твердих розчинів системи Fe-Ni [05023-1-05023-4]
23) DFT-моделювання протонування молекул аміаку на поверхні кремнію р-типу [05024-1-05024-4]
24) Оптичні та електричні властивості пористого кремнію n-типу, отриманого методом електрохімічного травлення та дослідження впливу на нього γ-випромінювання [05025-1-05025-6]
25) Покращені оптичні та діелектричні властивості нанокомпозитів PANI/rGO для застосування в суперконденсаторах [05026-1-05026-5]
26) Вплив відхилення від стехіометрії на термоелектричні властивості полікристалів і тонких плівок Bi2Te3 в температурному інтервалі 77-300 K [05027-1-05027-6]
27) Формування та моделювання нанорозмірних рівнів самоорганізованих структур в некристалічних тонких плівках систем Ge-As-Te(S, Se) [05028-1-05028-8]
28) Фізика і технологія гетеросистем на основі плівок германію і германію з галієм [05029-1-05029-4]
29) Ефективні маси носіїв у виродженій зоні провідності:взаємодія особливостей густини електронних станів та намагніченості [05030-1-05030-6]
30) Вплив умов технології на формування центрів світіння у квантових точках CdS [05031-1-05031-4]
31) Електронні та магнітні властивості перовскітів RMO3 (M = Co, Fe): дослідження з перших принципів [05032-1-05032-5]
32) Використання адсорбованих органічних молекул як легуючих домішок для створення вбудованих латеральних p-n переходів у листі чорного фосфорену [05033-1-05033-5]
33) Модифікація поверхні нанокристалів ZnО:Mn, синтезованих кріохімічним методом [05034-1-05034-5]
34) Моделювання фотонних кристалів мікрохвильового діапазону з використанням матриць інтерференції [05035-1-05035-4]
35) Актуальні проблеми комп’ютерної параметричної ідентифікації ЯМР та ЯКР спектрів: огляд [05036-1-05036-10]
36) Триботехнічні властивості багатошарових покриттів (TiZr)N/(TiSi) N з нанометровою товщиною [05037-1-05037-4]
37) Електрохімічне дослідження нанокомпозитів оксид графену/оксид ітрію, легованих азотом [05038-1-05038-4]
38) Вплив концентрації графенових нанопластинок на теплопровідність силіконової термопасти [05039-1-05039-4]
39) Вплив розміру зерна на деформацію в наноплівці оксиду міді для застосувань у газовій сенсориці [05040-1-05040-4]
40) Вплив заміщення іонів нікелю на структуру і електричні властивості нанорозмірного літій-залізного фериту, отриманого методом золь-гель автогоріння [05041-1-05041-7]
41) Вплив концентрації rGO на теплову стійкість нанокомпозитів PANI/rGO [05042-1-05042-3]
42) Оптичні властивості квантових точок ZnSe в вуглецевих матрицях [05043-1-05043-3]
