Використання методу мікродугового плазмового оксидування для підвищення антифрикційних властивостей поверхні титанового сплаву

Автори В.В. Субботіна, О.В. Соболь , В.В. Білозеров, А.І. Махатілова, В.В. Шнайдер
Приналежність

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Kирпичова 2, 61002 Харків, Україна

Е-mail sool@kpi.kharkov.ua
Випуск Том 11, Рік 2019, Номер 3
Дати Одержано 15 лютого 2019; у відредагованій формі 10 червня 2019; опубліковано online 25 червня 2019
Посилання В.В. Субботіна, О.В. Соболь, В.В. Білозеров, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 11 № 3, 03025 (2019)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.11(3).03025
PACS Number(s) 64.75.St, 81.07.Bc, 62.25.-g, 61.05.cp, 61.82.Rx
Ключові слова Мікродугова плазма, Титан (23) , Мікроструктура (9) , Рентгено-фазовий аналіз, Фазовий склад (32) , Твердість (41) , Абразивний знос (2) .
Анотація

У статті проведено аналіз можливостей по фазово-структурній інженерії сплавів на основі титану при мікродуговому плазмовому оксидуванні (МДО). Також розглянуто вплив фазово-структурних станів на триботехнічні властивості модифікованої поверхні титанового сплаву ВТ3-1. Встановлено, що для досягнення високих функціональних властивостей необхідно при МДО використовувати електроліти різного складу. Наявність (NaPO3)6 в електроліті призводить до утворення анатазу з невеликою твердістю (близько 3 ГПа). Значно підвищити твердість (до 7 ГПа) сприяє формуванню кристалітів рутилу і титанату алюмінію при використанні лужно-алюмінієвого електроліту. Максимальне збільшення твердості (до 12 ГПа) досягається у покритті, отриманому в лужно-алюмінато-силікатному електроліті. Це відбувається через утворення кристалічного мулліту. Коефіцієнт тертя такого матеріалу знижується (f ( 0.01) і в результаті цього підвищуються антифрикційні властивості. Результати роботи свідчать про перспективність використання методу фазово-структурної інженерії при МДО-обробці для оптимізації режимів формування антифрикційних покриттів на титанових сплавах.

Перелік посилань