Автори | Naimur R. Niloy, M.I. Chowdhury, S. Anowar, J. Islam, M.M. Rhaman |
Афіліація |
Department of Electrical and Electronic Engineering, Ahsanullah University of Science and Technology, Dhaka, Bangladesh |
Е-mail | naimurniloy@gmail.com |
Випуск | Том 12, Рік 2020, Номер 5 |
Дати | Одержано 09 липня 2020; у відредагованій формі 15 жовтня 2020; опубліковано online 25 жовтня 2020 |
Цитування | Naimur R. Niloy, M.I. Chowdhury, S. Anowar, et al., Ж. нано- електрон. фіз. 12 № 5, 05015 (2020) |
DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.12(5).05015 |
PACS Number(s) | 82.75.Fq, 81.07. − b |
Ключові слова | Ширина забороненої зони (20) , Наночастинки (74) , FESEM (8) , Золь-гель (26) , Рентгенівська дифракція (23) . |
Анотація |
Синтез мультиферроїчного BiFeO3 (BFO) без будь-якої вторинної фази є великою проблемою. У роботі наночастинки BFO готували методом золь-гелю при трьох різних температурах відпалу. Для спостереження за структурою підготовлених наночастинок застосовували рентгенівську дифракцію (XRD). Яскраво-кристалічна структура наночастинок чистого BFO була підтверджена рентгенограмою. На рентгенограмі наночастинок BFO спостерігалась вторинна фаза (Bi2Fe4O9). Зміщення ліній від фази було помічено із збільшенням температури відпалу. Для детального вивчення морфології зерна синтезованих наночастинок було проведено автоелектронну скануючу мікроскопію (FESEM). Метод енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії (EDS) також проводили для трьох різних температур відпалу. Зі збільшенням температури відпалу з 500 до 700 °C розмір частинок збільшився із 151 нм до 318 нм, а розмір кристалітів збільшився з 30,6 нм до 54,3 нм. Для вимірювання дифузного відбиття використовували спектрофотометр UV/Vis/NIR, а потім визначали оптичну ширину забороненої зони (Eg). Енергія забороненої зони зросла з 1,96 еВ до 2,04 еВ при збільшенні температури відпалу з 500 до 700 °C. Встановлено, що температура відпалу 500 °C є оптимальною умовою синтезу наночастинок BiFeO3. |
Перелік цитувань |