Особливості мікроструктури та трибологічні властивості низьколегованої сталі, модифікованої високоенергетичним плазмовим імпульсом

Автори Ю.Г. Чабак
Приналежність

Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, 87555 Маріуполь, Україна

Е-mail julia.chabak25@gmail.com
Випуск Том 11, Рік 2019, Номер 4
Дати Одержано 08 квітня 2019; у відредагованій формі 05 серпня 2019; опубліковано online 22 серпня 2019
Посилання Ю.Г. Чабак, Ж. нано- електрон. фіз. 11 № 4, 04010 (2019)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.11(4).04010
PACS Number(s) 52.77. – j, 62.20.Qp, 61.66.Dk, 64.70.Kb
Ключові слова Імпульсно-плазмова обробка, Модифікування (2) , Мікроструктура (20) , Зносостійкість (8) , Коефіцієнт тертя (7) .
Анотація

Метою даної роботи є дослідження мікроструктури і трибологічних властивостей модифікованих шарів, отриманих на поверхні низьколегованої конструкційної сталі 75Г застосуванням високоенергетичного плазмового імпульсу. Модифіковані шари формували за допомогою електротермічного аксіального плазмового прискорювача з напругою розряду до 4 кВ та струмом розряду до 4 кА за поверхневої щільності потужності імпульсу в межах (1.4-1.75)·109 Вт/м2. Мікроструктуру і властивості шарів досліджували з використанням електронної скануючої мікроскопії, рентгеноструктурного аналізу, вимірюванням мікротвердості, а також проведенням випробувань на зношування за схемою «ball-on-disk». Результати показали, що однократний плазмовий імпульс з щільністю потужності 1.4(109 Вт/м2 утворює на поверхні сталі модифікований шар товщиною 13-15 мкм зі структурою наддрібнозернистого мартенситу (15.9 % залишкового аустеніту) із середньою мікротвердістю 985 HV. Підвищення щільності потужності до 1.75(109 Вт/м2 привело до формування більш товстого модифікованого шару (22-26 мкм), який складається з двох мартенситно-аустенітних субшарів, розділених тонким (0.3-0.5 мкм) аустенітним шаром. Середня твердість внутрішнього та зовнішнього субшарів становить 963 HV та 670 HV відповідно. Зовнішній субшар вміщує підвищену кількість залишкового аустеніту (32 %). Встановлено, що плазмова обробка призводить до насичення модифікованого шару вуглецем (максимально до 1.4 %), який переноситься плазмовим струменем. Плазмова модифікація підвищує трибологічні властивості сталі 75Г, що проявляється у збільшенні зносостійкості на 18-90 % та стабілізації коефіцієнту тертя впродовж випробувань. Процес зношування модифікованих поверхонь відбувається за абразивним механізмом за відсутності інтенсивного окислення поверхні. Знос поверхні полягає у багатоцикловому деформуванні елементів рельєфу із видаленням перенакльопаних мікрочасток металу.

Перелік посилань