Напівемпіричні плазмонні коефіцієнти металів для наноплазмоніки

Автори N. Yuldasheva, M. Nosirov, S. Matboboeva, J. Gulomov
Приналежність

Andijan State University, 129, Universitet St., 170100 Andijan, Uzbekistan

Е-mail jasurbekgulomov@yahoo.com
Випуск Том 14, Рік 2022, Номер 4
Дати Одержано 04 липня 2022; у відредагованій формі 07 серпня 2022; опубліковано online 25 серпня 2022
Посилання N. Yuldasheva, M. Nosirov, S. Matboboeva, J. Gulomov, Ж. нано- електрон. фіз. 14 № 4, 04024 (2022)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.14(4).04024
PACS Number(s) 77.22.Ch, 02.60.Ed
Ключові слова Метод найменших квадратів, Діелектрична проникність (16) , Наноплазмоніка, Плазмонна частота, Наночастинка (23) .
Анотація

У роботі розглянуто програму для визначення плазмонних параметрів деяких металів методом найменших квадратів на основі експериментальних даних. Отримано аналітичні вирази для дійсної частини діелектричної проникності як функції довжини хвилі падаючого світла. Встановлено, що в усіх металах при довжині хвилі падаючого світла  > 0,7 мкм можуть утворюватися наноплазмони. Досліджено залежність діелектричної проникності наночастинок Au, Ag, Cu, Al, Ni, Pt, Zn та Ti, які сьогодні використовуються для сонячної енергетики, від довжини хвилі. Також визначено довжини хвиль, які створюють ефект наноплазмоніки. Установлено, що плазмонна довжина хвилі для наночастинок золота, срібла та платини дорівнює 142,9, 79,1 та 163,9 нм відповідно. Серед металевих наночастинок Al має найкоротшу плазмонну довжину хвилі, а Pt має найдовшу довжину хвилі. Металеві наночастинки вводяться в кремнієві сонячні елементи головним чином для зміни фотонів в інфрачервоному спектрі на фотони у видимому діапазоні, оскільки кремній переважно поглинає фотони у видимому діапазоні, але не може поглинати фотони в інфрачервоному діапазоні. Для того, щоб металева наночастинка перетворювала інфрачервоні фотони у видимі фотони, довжина хвилі плазмона повинна бути більшою. Тому вважається, що наночастинка Pt має найкращий плазмонний коефіцієнт для введення в кремнієві сонячні елементи. Дійсна частина діелектричної проникності розподіляється по ряду Тейлора, а невідомі коефіцієнти визначаються методом найменших квадратів. Одним з основних параметрів є незалежна від довжини хвилі частина коефіцієнта діелектричної проникності. Для Au, Ag, Cu, Al, Ni, Pt, Zn і Ti вона дорівнює 8,76, 14,154, 26,95, 4,830, 0,189, 6,72 і 3,688. Тому встановлено, що Pt має найменший коефіцієнт діелектричної проникності, а Al – найбільший. Найменша похибка розрахунку за методом найменших квадратів має місце в Pt, а найбільша – в Al.

Перелік посилань