Структура та властивості електроактивних композитів на основі олігомерів різної молекулярної маси, допованих сіллю перхлорату літію

Автори Л.К. Матковська1, В.Л. Демченко1, В.І. Штомпель1, О.К. Матковська2
Приналежність

1Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Харківське шосе 48, 02160 Київ, Україна

2ПВНЗ «Київський медичний університет», вул. Бориспільська 2, 02099 Київ, Україна

Е-mail dvaleriyl@ukr.net
Випуск Том 14, Рік 2022, Номер 4
Дати Одержано 01 червня 2022; у відредагованій формі 15 серпня 2022; опубліковано online 25 серпня 2022
Посилання Л.К. Матковська, В.Л. Демченко, В.І. Штомпель, О.К. Матковська, Ж. нано- електрон. фіз. 14 № 4, 04008 (2022)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.14(4).04008
PACS Number(s) 82.35. – x
Ключові слова Епоксидний олігомер, Поліетиленгліколь (3) , Сіль літію, Структура (212) , Властивості (124) .
Анотація

Полімерні суміші – важливий об’єкт наукових і промислових інтересів, а легування солями – поширений спосіб для реалізації провідності композиту. В роботі досліджено особливості структури та властивостей композитів на основі олігомерів різної молекулярної маси, а саме аморфного дигліцидилового етеру поліетиленгліколю (ДЕГ-1, Mw = 372 г/моль) і висококристалічного поліетиленгліколю (ПЕГ, Mw = 10.000 г/моль), та іонів Li+. Полімерні органо-неорганічні системи досліджено методами диференціальної скануючої калориметрії (ДСК), ширококутового розсіювання рентгенівських променів (ШРРП), малокутового розсіяння рентгенівських променів (МРРП) та широкосмуговою діелектричною спектроскопією. За допомогою методів ДСК та ШРРП показано, що композити з ПЕГ мають аморфно-кристалічну структуру. Згідно дослідження ШРРП середній розмір кристалітів складає 4,0 нм. Методом ДСК виявлено зменшення ступеня кристалічності ПЕГ в композиті за рахунок пластифікуючої здатності ДЕГ-1 та взаємодії ПЕГ з сіллю перхлорату літію. Методом МРРП встановлено, що в об’ємі досліджуваних композитів існують області гетерогенності розміром 95-130 нм. Дослідження електричних характеристик полімерних систем показали, що допування композиту сіллю літію приводить до збільшення провідності зразків на два порядки. Температурні залежності провідності за постійного струму для досліджених композитів не підкоряються залежності Арреніуса та проаналізовані за допомогою рівняння Вогеля-Тамана-Фальчера. Досліджені композити можна віднести до фрагільних.

Перелік посилань