Наномодифіковані полімерні композитні бандажні системи для ремонту трубопроводів газо-нафтотранспортного комплексу

Автори О.О. Сапронов1, А.В. Букетов1 , К.М. Дядюра2, А.В. Сапронова1 , В.В. Соценко1 , Р.Т. Біщак3, М.В. Браїло1
Афіліація

1Херсонська державна морська академія, 73000, Херсон, Україна

2Одеський державний аграрний університет, 65012, Одеса, Україна

3Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна

Е-mail dyadyura.k.o@op.edu.ua
Випуск Том 18, Рік 2026, Номер 3
Дати Одержано 30 квітня 2026; у відредагованій формі 22 червня 2026; опубліковано online 26 червня 2026
Цитування О.О. Сапронов, А.В. Букетов, К.М. Дядюра та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 18 № 3, 03008 (2026)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.18(3).03008
PACS Number(s) 81.05.t, 81.05.Zx
Ключові слова Наномодифіковані епоксидні композити (2) , Ремонт трубопроводів, Полімерні бандажні системи (2) , Термостійкість (2) , Термогравіметричний аналіз (4) , Кінетика термічної деструкції, Енергія активації (16) , Фізична взаємодія (2) , Хімічна взаємодія (2) .
Анотація

Надійність трубопроводів газо-нафтотранспортного комплексу значною мірою визначається наявністю корозійних ушкоджень і механічних дефектів зовнішніх та внутрішніх поверхонь. Метою даного дослідження є розроблення наномодифікованих епоксидних композитних бандажних систем із покращеними теплофізичними характеристиками для ремонту трубопроводів. Результати досліджень свідчать, що регульоване введення в полімерну матрицю мікро- та нанодисперсних наповнювачів забезпечує суттєве підвищення термічної стабільності епоксидних композитів. Зокрема, температура початку втрати маси зростає на 47-55 К порівняно з немодифікованою епоксидною матрицею. Встановлено, що раціональне співвідношення компонентів (10 мас.ч. триметоприму та 0,050 мас.ч. фулерено-сажової суміші) у епоксидній матриці забезпечує формування полімеру з максимальним значенням енергії активації термічної деструкції (Eₐ = 175 кДж/моль). Покращення теплофізичних характеристик полімеру зумовлене формуванням гібридної структури, що реалізується через сукупну дію трьох механізмів: бар’єрного ефекту нанонаповнювачів, які формують ущільнену структуру та обмежують дифузію кисню; хімічного зшивання внаслідок взаємодії аміногруп триметоприму з епоксидними функціональними групами; фізичної міжфазової взаємодії, зокрема π–π-взаємодії з графітоподібною поверхнею наночасток, що призводить до зниження сегментальної рухливості макромолекул і підвищення енергетичних бар’єрів перебігу процесів термічної деструкції. Наукова новизна роботи полягає у встановленні поєднаного хіміко-фізичного механізму стабілізації епоксидних композитів, модифікованих бідисперсною системою функціональних наповнювачів, який забезпечує узгоджене керування дифузійними процесами, щільністю зшивання полімерної сітки та кінетикою термічної деструкції в умовах підвищених температур. Розроблені матеріали характеризуються зниженням втрати маси та підвищеною стійкістю до термоокислювальної деструкції, що підтверджує їхню доцільність використання як високоефективних матриць у полімерних бандажних системах для ремонту нафто- та газопроводів, які експлуатуються в умовах підвищених температурних навантажень.

Перелік посилань