| Автори | А.В. Коротун1,2 , В.П. Курбацький1, Г.В. Мороз1, Р.Ю. Корольков1 , Н.М. Нагорна1 |
| Афіліація |
1Національний університет «Запорізька політехніка», 69063 Запоріжжя, Україна 2Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 03142 Київ, Україна |
| Е-mail | andko@zp.edu.ua |
| Випуск | Том 18, Рік 2026, Номер 3 |
| Дати | Одержано 20 березня 2026; у відредагованій формі 14 червня 2026; опубліковано online 26 червня 2026 |
| Цитування | А.В. Коротун, В.П. Курбацький, Г.В. Мороз, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 18 № 3, 03030 (2026) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.18(3).03030 |
| PACS Number(s) | 42.60.By, 73.20.Mf, 84.40.Ba |
| Ключові слова | Оптична наноантена, Нанорезонатор, Коефіцієнти блискавковідводу та корисної дії, Підсилення електричних полів, Добротність (9) , Фактор Парселла (2) . |
| Анотація |
У роботі досліджено антенні та резонаторні характеристики витягнутих сфероїдальних металічних наночастинок. Обговорюється принцип роботи оптичної нанорозмірної антени. Встановлено зв’язок між антенними та резонаторними властивостями металевих наночастинок. Отримано частотні та розмірні залежності поздовжнього підсилення поля, добротності, фактора Парселла та фактора зв’язку спонтанного випромінювання з резонатором, а також розмірні залежності коефіцієнтів блискавковідводу, корисної дії, частоти поздовжнього поверхневого плазмонного резонансу та зміни швидкості спонтанної емісії. Встановлено співвідношення, що пов’язують зазначені величини одна з одною, які свідчать про наявність тісного зв’язку між характеристиками оптичних нанорозмірних антен і нанорезонаторів. Описано поведінку максимумів частотних залежностей поздовжнього підсилення поля та фактора Парселла за зміни ексцентриситету сфероїдальної наночастинки. Показано, що зі збільшенням ексцентриситету частинки (наближенням її форми до циліндричної) коефіцієнти блискавковідводу, корисної дії та зміни швидкості спонтанної емісії збільшуються. При цьому частота поздовжнього поверхневого плазмонного резонансу зменшується, переходячи з ближнього ультрафіолетового в оптичний (для частинок деяких металів – інфрачервоний) діапазон. Встановлено, що у граничному випадку частинки нескінченної довжини коефіцієнт блискавковідводу стає нескінченно великим. Виявлено тісний зв’язок між антенними та резонаторними властивостями сфероїдальних наночастинок, що підтверджується близькою до одиниці величиною фактора зв’язку спонтанного випромінювання з резонатором в інфрачервоній та видимій областях спектру. Встановлено, що зростання відношення площі поверхні до об’єму наночастинок при зменшенні їх розміру призводить до зменшення коефіцієнта корисної дії та збільшення зміни швидкості спонтанної емісії. Крім того, при збільшенні розмірів (довжин півосей) наночастинок спостерігається зростання поздовжньої компоненти тензора добротності. |
|
Перелік посилань |