Деякі властивості та структурні особливості композитних ПВХ/Сu плівок з наночастинками міді, отриманих методом електричного вибуху провідника

У роботі представлено результати комплексного дослідження впливу умов отримання та модифі-кації нанокомпозитних полімерних матеріалів на їхній релаксаційний стан, процеси структуроутворення, в’язкопружні, термостабільні, антибактеріальні та інші властивості. Вивчено композитні плівки, що складаються з полівінілхлоридної матриці та наповнювача у вигляді наночастинок міді, одержаних методом електричного вибуху провідника. Як методи дослідження використано: метод термостимулюваної деполяризації, методи ТГ-ДТГ-ДТА термічного аналізу, метод вимушених резонансних коливань на звукових частотах, ІЧ- та КР-спектроскопію, спектроскопічний метод визначення антибактеріальної активності, фотолюмінісцентний аналіз та ін. Досліджена реакція нанонаповнених полівінілхлоридних систем на дію зовнішніх полів різної природи: орієнтуючого постійного електричного поля, температурного поля, ультрафіолетового випромінювання. Оцінено ступінь модифікації полівінілхлоридних систем нанорозмірним наповнювачем та зовнішніми енергетичними полями різної природи. Встановлені особливості поводження елементів структури полівінілхлориду під впливом цих модифікуючих факторів. З’ясована роль нанонаповнення у формуванні комплексу властивостей композиту. Показано, що термоелектрети з металонаповнених ПВХ-систем за своїми електретними характеристиками перевершують традиційні ПВХ-матеріали. Наночастинки міді у полівінілхлоридних системах відіграють роль фотостабілізаторів та антирадів, сповільнюючи процеси старіння та деструкції полімерного матеріалу під впливом УФ-променів. Отримані металонанокомпозити мають стійкі показники поглинаючої здатності високоенергетичного радіаційного поля, що дозволяє використовувати їх як матеріали для захисту від зовнішнього випромінювання. Підтверджено високу антибактеріальну активність плівок ПВХ/наноCu по відношенню до золотистого стафілококу.