Залежність продуктивності органічних сонячних елементів як функції товщини активного шару, світлової інтенсивності та температури теплового відпалу
| Автори | O. Ourahmoun |
| Афіліація |
Laboratory of Advanced Technologies of Genie Electrics (LATAGE), Faculty of Electrical and Computer Engineering, Mouloud Mammeri University (UMMTO), BP 17 RP 15000, Tizi-Ouzou, Algeria |
| Е-mail | ourahmounourida@yahoo.fr |
| Випуск | Том 11, Рік 2019, Номер 2 |
| Дати | Одержано 13 грудня 2018; у відредагованій формі 03 квітня 2019; опубліковано online 15 квітня 2019 |
| Цитування | O. Ourahmoun, J. Nano- Electron. Phys. 11 No 2, 02004 (2019) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.11(2).02004 |
| PACS Number(s) | 78.20.nb, 88.40.jr |
| Ключові слова | Перевернуті органічні клітини, Поглинання (39) , (3020) , Товщина (17) , Інтенсивність світла, Термічний відпал (5) . |
| Анотація |
Фотоелектричні елементи це оптико-електронні пристрої для перетворення світлової енергії в електричну. У роботі досліджено вплив товщини активного шару на продуктивність інвертованих сонячних елементів. Структурами виготовлених пристроїв є Glass/ITO/ZnO NPS/P3HT:PCBM/PEDOT (FO10)/Ag. Активний шар на основі суміші полі (3-гексилтіофен) і фулерену із співвідношенням (1:0.8) є спін-покриттям з різною швидкістю отримання різних товщин. ZnO NPS (30 нм) використовували для поліпшення транспорту електронів між ITO і активним шаром. PEDOT (F010) (40 нм) використовували як дірковий транспортний шар. Комерційний ITO, використаний у цьому дослідженні, має опір листа 7 Ω/□ при товщині 110 нм. У роботі описано виготовлення та характеристики комірок, а також оптичні властивості використаних матеріалів та фотоелектричні параметри сонячних елементів. Обґрунтовано прямий зв'язок між товщиною активного шару та ефективністю інвертованих сонячних елементів. Для 200 нм P3HT:PCBM ефективність складає 4.36 %. Обговорено вплив інтенсивності світла та термічного відпалу на продуктивність фотоелектричних елементів. Характеристики клітин показують, що інтенсивність світла впливає на електричні та оптичні параметри органічних клітин. |
|
Перелік цитувань |
Інші статті цього номера
1) Моделювання механічних властивостей нанокристалічного SiC методом молекулярної динаміки [02001-1-02001-5]2) Рентгенівське дослідження наноструктури SiC на плівках Cu [02002-1-02002-4]
3) Вплив домішки Au на структурні та оптичні властивості тонких плівок ZnO, отриманих методом CVD [02003-1-02003-4]
4) Ініціювання процесу вибухової кристалізації в аморфних сплавах системи Fe-Zr імпульсною лазерною обробкою [02005-1-02005-4]
5) Чотирикомпонентний напівпровідник халькопіритів Al(Ga,Mn)As2 та AlGa(As,P): дослідження базових принципів [02006-1-02006-5]
6) Електричні властивості гетероструктури Сu2O/Cd1 – xZnxTe [02007-1-02007-5]
7) Defect Pool Numerical Model in Amorphous Semiconductor Device Modeling Program [02008-1-02008-5]
8) Генерація електромагнітних коливань субміліметрового діапазону діодами GazIn1 – zAs з використанням ударної іонізації [02009-1-02009-5]
9) Вплив нагрівання газу і RF потужності розпилення на електричні, структурні та оптичні властивості тонких плівок ITO [02010-1-02010-7]
10) Ефект впливу довжини каналу на порогові характеристики безперехідних циліндричних польових транзисторів із затвором з діелектриків з високою проникністю [02011-1-02011-5]
11) Оптичні властивості хімічно синтезованих нанокомпозитів PANI-TiO2 [02012-1-02012-5]
12) Візуалізація структури сигналів функціонування елементів складних динамічних систем – когнітивні аспекти [02013-1-02013-4]
13) Закономірності впливу режимів електронно-променевої технології на експлуатаційні характеристики оптичних елементів [02014-1-02014-7]
14) Дослідження моделювання постійного, змінного та перехідного струмів кантілівера MEMS [02015-1-02015-5]
15) Вплив далекодіючої пасивації домішкових атомів поверхневими обірваними зв’язками на провідність поруватого кремнію [02016-1-02016-8]
16) Вимірювання концентрації донорної домішки телуру в пластинчастих зразках вісмуту методом час-пролітної масової спектрометрії [02017-1-02017-4]
17) Механічні властивості ґраток лужноземельних металів кальцію і стронцію [02018-1-02018-7]
18) Спін-орбітальне розщеплення валентної зони в кремнієвих ниткоподібних кристалах під дією деформації [02019-1-02019-8]
19) Взаємозв'язок між піроелектрикою та залишковою поляризацією в тонких плівках сегнетоелектричного полімеру з нанорозмірною структурою [02020-1-02020-5]
20) Нова технологія деконволюції для вдосконалення глибини різкостів мас-спектрометрії вторинних іонів [02021-1-02021-5]
21) Релятивістська корекція струму польової емісії у формалізмі Фаулера-Нордгейма [02022-1-02022-6]
22) Розрахунок рухливості електронів для напруженої наноплівки германію [02023-1-02023-6]
23) Дослідження адсорбції водню на h-BN за допомогою функціональної теорії щільності: ефекти домішки бору [02024-1-02024-5]
24) Одночасний вплив ширини забороненої зони віконного шару p-nc-SiOx:H та зворотного відбиття на характеристики сонячних елементів на основі a-Si:H [02025-1-02025-5]
25) Кристалічна структура і фізичні властивості високоентропійних сплавів [02026-1-02026-6]
26) Структура та фізико-механічні властивості надтвердих багатошарових покриттів (TiAlСrY/Zr)/(TiAlСrYN/ZrN) з подвійним періодом модуляції структури [02027-1-02027-6]
27) Екситонні властивості барвників на основі перилен-диімідів [02028-1-02028-3]
28) Формування та УФ дослідження наночастинок сульфіду свинцю [02029-1-02029-4]
29) Роль плівок ППО у підвищенні ефективності сонячних елементів на основі гетеропереходів CdS/MoS2 [02030-1-02030-4]
30) Фізичні особливості двосторонньої дифузії літію в кремній для великогабаритних детекторів [02031-1-02031-4]
31) Міжфазна взаємодія як чинник діелектричних властивостей композитів на основі епоксидної смоли з графітовими нанопластинками [02032-1-02032-5]
32) Моделювання сенсора вібрацій на основі біморфної структури [02033-1-02033-8]
