Оксид титану, легований залізом: синтез, структурні, магнітні та фотокаталітичні властивості

Автори Іван Миронюк1, Володимир Коцюбинський1, Ігор Микитин1, Юлія Коцюбинська2, Володимира Бойчук1, Василь Федорів1
Приналежність

1ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», вул. Шевченка, 57, 76018 Івано-Франківськ, Україна

2Івано-Франківський національний медичний університет, вул. Галицька, 2, 76018 Івано-Франківськ, Україна

Е-mail kotsuybynsky@gmail.com
Випуск Том 13, Рік 2021, Номер 6
Дати Одержано 25 травня 2021; у відредагованій формі 09 грудня 2021; опубліковано online 20 грудня 2021
Посилання Іван Миронюк, Володимир Коцюбинський, Ігор Микитин, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 13 № 6, 06023 (2021)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.13(6).06023
PACS Number(s) 42.62.Fi, 42.70.Qs, 61.66.Fn
Ключові слова Оксид титану (11) , легований залізом, Гідроліз (2) , Поліконденсація, Нуклеація (4) .
Анотація

Вплив масової концентрації іонів Fe3+ на фазовий склад та морфологію допованого залізом діоксиду титану (Fe:TiO2), отриманого методом двостадійного гідролізу TiCl4 та FeCl3(6H2O при фінальному pH ( 3.5, досліджувався методами XRD, FTIR, Месбауерівської спектроскопії, термічного аналізу та низькотемпературної адсорбції азоту. Збільшення вмісту іонів Fe3+ в діапазоні 0-10 мас. % викликає ріст вмісту фази анатазу від 0 до 85-90 %. Середній розмір частинок анатазу зменшується з 31 нм при вмісті заліза 0,5 мас. % до приблизно 4 нм для вмісту заліза 10 мас. %. Матеріал, синтезований при концентрації іонів заліза 20 мас. %, аморфний (дані XRD) без присутності магнітовпорядкованих залізовмісних фаз. Месбауерівські спектри всіх зразків Fe:TiO2 формуються тільки дублетною компонентою зі значеннями ізомерного зсуву 0,55-0,57 мм/с, що відповідає Fe3+ у високоспіновому стані в октаедрічній координації, тому високоймовірним є ізоморфне заміщення іонів Ti4+ на Fe3+ в кристалічних гратках анатазу та рутилу. Відпал зразка Fe:TiO2 з максимальним ступенем допування (20 мас. %) при температурі 900 (C призводить до утворення фази псевдобрукіту Fe2TiO5 та переходу аморфного анатазу в моноклінний діоксид титану (просторова група симетрії С12/m1). Спостерігається лінійний ріст питомої площі поверхні (BET) Fe:TiO2 з 70 до 350 м2/г при збільшенні вмісту іонів заліза від 0 до 5 мас. %; подальше збільшення вмісту іонів заліза не впливає на значення питомої площі поверхні матеріалів. Зростання концентрації кисневих вакансій зі збільшенням вмісту Fe3+, спостережуване методом FTIR, відповідає зниженню величин сталої гратки фаз анатазу та рутилу. Температура фазового переходу анатаз-рутил (дані термічного аналізу) найвища (близько 575 (C) для матеріалу з максимальним вмістом іонів Fe. Фотокаталітична активність допованих Fe зразків TiO2, досліджувана на прикладі реакції деградації метиленового синього, зростає зі збільшенням вмісту іонів Fe, корелюючи з відносним вмістом фази анатазу. Константа реакції фотодеградації при застосуванні Fe:TiO2 зростає від 0,008 до 0,028 хв – 1, в той час як аналогічний параметр при застосуванні в тих же експериментальних умовах комерційного фотокаталізатора Degussa P25 становить 0,029 хв – 1.

Перелік посилань