Літієвий ферит у ролі катоду хімічних джерел струму: перспективи застосування золь-гель методу синтезу

Автори О.М. Угорчук1, В.В. Угорчук2, М.В. Карпець3, Л.С. Кайкан2, Б.Я. Депутат4, А.М. Бойчук1 , М.І. Гасюк1
Приналежність

1 ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника», вул. Шевченка, 57, 76025 Івано-Франківськ, Україна

2 Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульвар Академіка Вернадського, 36, 03680 Київ, Україна

3 Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, вул. Академіка Кржижановського, 3, 03680 Київ, Україна

4 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, вул. Карпатська, 15, 76018 Івано-Франківськ, Україна

Е-mail uhorchuk@rambler.ru
Випуск Том 7, Рік 2015, Номер 2
Дати Одержано 14.12.2014, опубліковано online - 10.06.2015
Посилання О.М. Угорчук, В.В. Угорчук, М.В. Карпець, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 7 № 2, 02012 (2015)
DOI
PACS Number(s) 65.40.Gk, 82.45. – h
Ключові слова Наночастинки (71) , Шпінель (6) , Золь-гель метод (4) , Мессбауерська спектроскопія, Дифузія іонів літію.
Анотація В работі проведено синтез високодисперсних систем літій-залізної оксидної шпінелі низькотемпературним золь-гель методом з наступним автозгоранням та порівняння властивостей цих систем з аналогічними, отриманими традиційним керамічним методом. Показано, що системи, синтезовані твердофазним і золь-гель методами, є однофазними структурами просторової групи P4332. Методом золь-гель автогоріння вдалось збільшити розміри кристалітів у понад 4 рази та питому площу поверхні у 20 разів. В роботі запропоновано використання пентафериту літію, отриманого золь-гель методом, у ролі катоду літієвих джерел струму.

Перелік посилань

English version of article