| Автори | G.P. Dawange1, T.D. Diwan2, P. William3 , P. Kumar4, B.A. Tingare5, N. Yogeesh6 , A. Badholia7, M.V. Kulkarni1 |
| Афіліація |
1Engineering Science and Humanities, Sanjivani College of Engineering, Kopargaon, India 2Controller of Examination (COE), Atal Bihari Vajpayee University, Bilaspur, India 3Department of Information Technology, Sanjivani College of Engineering, Kopargaon, MH, India 4Swami Rama Himalayan University Dehradun, Uttarakhand, India 5Department of Artificial Intelligence and Data Science, D Y Patil College of Engineering, Akurdi, Pune, India 6Department of Mathematics, Government First Grade College, Tumkur, Karnataka, India 7Department of Data Science, Shri Shankaracharya Institute of Professional Management and Technology, Raipur, India |
| Е-mail | abhibad@gmail.com |
| Випуск | Том 17, Рік 2025, Номер 5 |
| Дати | Одержано 15 серпня 2025; у відредагованій формі 22 жовтня 2025; опубліковано online 30 жовтня 2025 |
| Цитування | G.P. Dawange, T.D. Diwan, P. William, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 17 № 5, 05015 (2025) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.17(5).05015 |
| PACS Number(s) | 07.05.Mh, 07.05.Tp |
| Ключові слова | Діоксид ванадію (VO2) (2) , Термохромні плівки, Штучний інтелект (ШІ), Машинне навчання (МН) (2) . |
| Анотація |
Дослідження зосереджено на оптимізації процесу синтезу плівок діоксиду ванадію (VO2) за допомогою передових алгоритмів машинного навчання (ML), що дозволяє точно контролювати ключові параметри, такі як температура, тиск та методи осадження. Завдяки використанню штучного інтелекту та прогнозного моделювання на основі штучного інтелекту, метою є покращення якості плівки, однорідності та термохромних (TC) характеристик. У цьому дослідженні запропоновано новий метод адаптивної довгострокової короткочасної пам'яті з оптимізованим за допомогою пошуку Tabu (TSO-ALSTM) для інтеграції штучного інтелекту, що полегшує моніторинг та коригування виробничих умов у режимі реального часу, зменшує дефекти та мінімізує відходи. Дані були попередньо оброблені за допомогою нормалізації Min-max. Запропонований метод реалізовано за допомогою програмного забезпечення Python. Запропонований метод порівнювали з іншими існуючими методами. Експериментальні результати показують, що процеси, вдосконалені штучним інтелектом, призводять до плівок VO2 з більшими характеристиками оптичного перемикання, розширюючи їх потенційне застосування в розумних вікнах, передових системах теплового управління та енергоефективних будівлях. Результати показують, що запропонований підхід перевершує інший метод за точністю (90,74%), повнотою (76%), показником F1 (81%) та специфічністю (99,1%). Ця робота підкреслює трансформаційний вплив технологій штучного інтелекту в матеріалознавстві, прокладаючи шлях для наступного покоління інтелектуальних матеріалів. |
|
Перелік посилань |