| Автори | Б.В. Єфременко1 , Ю.Г. Чабак1,2 , А. Аманов3, В.Г. Єфременко1,2 , О. Мілковіч2,4, О.В. Цветкова1 , І.М. Олійник1 , А.В. Джеренова1 |
| Афіліація |
1Приазовський державний технічний університет, 49044 Дніпро, Україна 2Інститут матеріалознавства Словацької Академії наук, 04001 Кошице, Словаччина 3Університет м. Тампере, 33720 Тампере, Фінляндія 4Інститут експериментальної фізики Словацької Академії наук, 04001 Кошице, Словаччина |
| Е-mail | vgefremenko@gmail.com |
| Випуск | Том 17, Рік 2025, Номер 5 |
| Дати | Одержано 20 серпня 2025; у відредагованій формі 12 жовтня 2025; опубліковано online 30 жовтня 2025 |
| Цитування | Б.В. Єфременко, Ю.Г. Чабак, А. Аманов, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 17 № 5, 05019 (2025) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.17(5).05019 |
| PACS Number(s) | 62.20.Qp, 62.25.Mn, 62.20.F–, 81.40.Ef |
| Ключові слова | Сталь 316L, Laser Powder Bed Fusion, UNSM, Мікроструктура (24) , Mікротвердість, Властивості при випробуваннях на розтяг. |
| Анотація |
Технологія Laser Powder Bed Fusion (LPBF) дає можливості швидкого виготовлення компонентів складної форми із нержавіючої сталі 316L, яка відома своєю високими корозійною стійкістю і механічні властивості, завдяки чому широко використовується в високотехнологічних галузях промисловості. При виготовленні методом LPBF сталь 316L часто має поверхневі дефекти, що обмежує її застосування в умовах інтенсивного навантаження. В даній роботі досліджено вплив ультразвукової нанокристалі-чної модифікації поверхні (UNSM)) на мікроструктуру, мікротвердість і механічні властивості на роз-тяг LPBF сталі 316L. UNSM виконували на зразках як у вихідному (друкованому) стані, так і в відпа-леному при 900 °C стані. Застосовані параметри обробки: статичне навантаження – 30 Н, частота уда-рів – 20 кГц, амплітуда вібрації – 30 мкм. UNSM-обробка спричинила деформацію та текстурування стовпчастої структури друкованих зразків, що викликало подрібнення кристалітів, підвищення щіль-ності дефектів решітки та ініціювало деформаційне мартенситне перетворення аустеніту. Внаслідок цього поверхнева твердість зросла до 500-550 HV10, втім міцність на розтяг підвищилась незначно, а пластичність суттєво знизилась. Поєднання UNSM з рекристалізаційним відпалом (900 °C, 1 год) сприяло формуванню у деформованому шарі ультрадрібнозернистої (1-5 мкм) структури, що дозволило відновити пластичність сталі при збереженні підвищеного рівня поверхневої твердості (~ 400 HV10). Така комбінована обробка забезпечила оптимальний баланс між міцністю та пластичністю, що підтве-рджується зростанням індексу PSE порівняно з необробленим матеріалом. У більш м’яких (відпале-них) зразках, UNSM забезпечила глибшу деформацію та менш виражений градієнт твердості, однак спричинила появу поверхневих мікротріщин. Це свідчить про необхідність коригування режимів UNSM відносно вихідної твердості зразків для запобігання утворенню тріщин впродовж обробки. |
|
Перелік посилань |