Автори | P.Srinivas1, V. Veeraiah2, K.O. Thejaswini3, R. Dahiya4, J.K. Pandey5, A. Gupta6 |
Афіліація | 1Department of Pediatrics, Sri Siddhartha Academy of Higher Education, Tumkur, Karnataka, India 2Department of Computer Science, Sri Siddhartha Institute of Technology, Sri Siddhartha Academy of Higher Education, Tumkur, Karnataka, India 3Department of Physiology, Sri Siddhartha Academy of Higher Education, Tumkur, Karnataka, India 4Department of Chemistry, Chhotu Ram Arya College, Sonepat, Haryana, India 5Department of EEE, Shri Ramswaroop Memorial University, Lucknow Dewa Road, Barabanki, Uttar Pradesh, India 6Department of Computer Science and Engineering, Vaish College of Engineering, Rohtak, Haryana, India |
Е-mail | srinivaspapanna3694@gmail.com |
Випуск | Том 17, Рік 2025, Номер 4 |
Дати | Одержано 20 квітня 2025; у відредагованій формі 17 серпня 2025; опубліковано online 29 серпня 2025 |
Цитування | P.Srinivas, V. Veeraiah, K.O. Thejaswini, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 17 № 4, 04012 (2025) |
DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.17(4).04012 |
PACS Number(s) | 87.50.Hj, 87.53. − j |
Ключові слова | Електромагнітне випромінювання (4) , Оптичне випромінювання (2) , Фізичні системи, Біологічні системи, Цілісність ДНК, Радіаційна безпека. |
Анотація | Оскільки електромагнітне та оптичне випромінювання суттєво впливають на фізичні та біологічні системи, їхні функції в технологічному розвитку та взаємодії з навколишнім середовищем є важливими. Ця робота розглядає складний вплив радіації на матеріали та живі організми в різних умовах. Особливо актуальними для фізичних систем є досягнення в методах передачі енергії, зміни властивостей матеріалів та можливі застосування у відновлюваній енергетиці, медичній візуалізації та телекомунікаціях. Дослідження біологічних систем з урахуванням терапевтичного використання та потенційних ризиків враховує вплив на клітинну архітектуру, цілісність ДНК та метаболічну активність. Ця робота інтегрує реальні дані з теоретичними моделями, щоб встановити вплив радіації як на живі, так і на неживі організми; потім вона отримує висновки щодо відповідних рівнів радіації та місць, де потрібне регулювання. Цей міждисциплінарний метод забезпечує основу для майбутніх розробок та створення політики, тим самим закладаючи повне розуміння подвійної позиції радіації як технологічного посередника та потенційної екологічної небезпеки. Результати показують, що оптичне світло збільшує електропровідність напівпровідників, що свідчить про потенційні переваги для фотоелектричних систем. Оцінка біологічного пошкодження показує, що вищі дози опромінення збільшують пошкодження ДНК та загибель клітин. Безпечні межі радіаційного опромінення встановлюються на основі статистики впливу, з 2,5 Дж/см2 для ультрафіолетового випромінювання та 0,1 Гр для рентгенівського випромінювання. |
Перелік посилань English version of article |