Автори | Б.В. Єфременко1, Ю.Г. Чабак1,2, О.В. Цветкова1 , А.В. Джеренова1, В.Г. Єфременко1,2, Ф. Кромка2, В.І. Зурнаджи1,2, І.М. Олійник1 |
Афіліація |
1Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, 87555 Маріуполь, Україна 2Institute of Materials Research, Slovak Academy of Sciences, 04001 Kosice, Slovakia |
Е-mail | |
Випуск | Том 15, Рік 2023, Номер 4 |
Дати | Одержано 25 травня 2023; у відредагованій формі 20 серпня 2023; опубліковано online 30 серпня 2023 |
Цитування | Б.В. Єфременко, Ю.Г. Чабак, О.В. Цветкова, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 15 № 4, 04035 (2023) |
DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.15(4).04035 |
PACS Number(s) | 42.62.Cf, 62.20.Qp, 61.66.Dk, 64.70.Kb |
Ключові слова | Біомедичний сплав на основі титану, Цементація, Лазерне плавлення, Мікроструктура (21) , Мікротвердість (28) . |
Анотація |
Об’єктом даної роботи є дослідження зміни мікроструктури та твердості біомедичного сплаву Ti-6Al-4V, виготовленого за технологією LPBF-друку, в результаті цементації в твердому карбюризаторі та подальшого оплавлення поверхні лазерним променем. Навуглецювання проводили в порошковому карбюризаторі (20 об. % (NH2)2CO, 20 об. % K4Fe(CN)6 та 60 об. % сажі) при 1000 ºC впродовж 7 год. Для лазерної обробки використали волоконний лазер «TruFiber 400» (TRUMPF) (довжина хвилі – 1064 нм, потужність – 400 Вт, швидкість сканування – 5 мм·с – 1). Дослідження включали оптичну (GX71 OLYMPUS) та сканувальну електронну мікроскопію (JSM-7000F JEOL), енергодисперсійну спектроскопію (INCAx-sight, Oxford Instruments), рентгенівську дифракцію (X'Pert PRO, PANalytical, Cu-Kα та вимірювання мікротвердості (LM700AT LECO, навантаження 0,05 кг). Було виявлено, що цементація забезпечила формування шару стабілізованої вуглецем (Ti-фази товщиною 440-700 мкм з тонким верхнім шаром, що містить TiC, TiO2 та Al2O3. Після навуглецювання твердість приповерхневого шару склала 720±12 HV, що вдвічі вище твердості основи (322±32 HV). Наступне сканування лазерним променем сформувало оплавлений шар товщиною 60-120 мкм, під яким на глибину до (∼0,8 мм простяглася зона термічного впливу, що складалась із збагаченого на вуглець голчастого (Ti-мартенситу. Оплавлений шар мав дрібнозернисту структуру, яка вміщувала дисперсні включення оксикарбіду Ti(O0,8C0,2) зернистої або дендритної форми. Твердість оплавленого шару становила 1000-1200 HV з подальшим поступовим зниженням вглиб зразка відповідно до зниження вмісту вуглецю. Лазерне оплавлення супроводжувалося утворенням тріщин і усадкових порожнин у приповерхневому шарі. Також воно призвело до підвищення шорсткості поверхні внаслідок її кипіння під лазерним променем, що пов’язано із низькою теплопровідністю сплаву Ti-6Al-4V. |
Перелік цитувань |