Модифікація поверхні сірого чавуну імпульсно-плазмовим осадженням та подальшим лазерним оплавленням

Автори Ю.Г. Чабак1 , В.Г. Єфременко1 , В.І. Федун1, І. Петришинець2, Т.В. Пастухова1, Б.В. Єфременко1 , Ф. Кромка2 , О.В. Цветкова1
Афіліація

1Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, 87555 Маріуполь, Україна

2Institute of Materials Research, Slovak Academy of Sciences, 04001 Kosice, Slovakia

Е-mail
Випуск Том 13, Рік 2021, Номер 2
Дати Одержано 01 грудня 2020; у відредагованій формі 15 квітня 2021; опубліковано online 20 квітня 2021
Цитування Ю.Г. Чабак, В.Г. Єфременко, Ж. нано- електрон. фіз. 13 № 2, 02030 (2021)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.13(2).02030
PACS Number(s) 52.77. – j, 62.20.Qp, 61.66.Dk, 64.70.Kb
Ключові слова Імпульсно-плазмове нанесення (2) , Композиційне покриття, Лазерне оплавлення, Мікроструктура (21) .
Анотація

Метою даної роботи є дослідження мікроструктури та зносостійкості сірого чавуну, поверхнево модифікованого імпульсно-плазмовим нанесенням покриття з подальшим плавленням лазерним променем. Композиційне покриття 50 об. % WC + 50 об. % Al-бронзи товщиною 85-135 мкм було нанесено із застосуванням електротермічного аксіального плазмового прискорювача плазми (10 плазмових імпульсів із напругою розряду 4 кВ). Після нанесення покриття поверхню оплавили скануванням інфрачервоним лазерним променем з довжиною хвилі 1064 нм. При цьому застосували волоконний лазер TruFiber 400 (TRUMPF), діаметр плями променю становив 0,5 мм, швидкість сканування 0,5 мм(с – 1, потужність 400 Вт. В роботі застосували мікроструктурний аналіз (скануючий електронний мікроскоп JSM-6510 JEOL), енергодисперсійну рентгенівську спектроскопію (EDS детектор JED-2300 JEOL), трибологічні випробування (трибометр Мікрон-трибо) та вимірювання мікротвердості при навантаженні 50 г (мікротвердомір FM-300, Future-Tech Corp.). В результаті лазерного оплавлення на глибину до 600 мкм, яке супроводжувалось поверхневим легуванням чавуну міддю та вольфрамом, мікроструктура чавуну змінилась з ферит + пластинчастий графіт на ледебурітоподібну карбідну евтектику з глобулярним включеннями (-міді. Карбідна евтектика складалася з дисперсних дендритів із перлітною структурою, розгалужених в матриці цементитного карбіду. У поперечному перерізі мікроструктура змінювалась градієнтно від повністю оплавленої зони до перехідної карбідо-графітної зони і далі до зон термічного впливу з перлітною або ферито-перлітною структурою загальною шириною до 1250 мкм. Мікротвердість оплавленої зони становила 900-1000 HV50, що в 5 разів вище за вихідну мікроструктуру чавуну. Подвійна поверхнева обробка збільшила зносостійкість сірого чавуну в 15 разів порівняно зі структурою ферит + графіт. В статті обговорюється вплив міді та вольфраму на формування структури сірого чавуну при лазерному оплавленні.

Перелік посилань