Структурно-морфологічні та електропровідні властивості композиційних матеріалів С-Al2O3
| Автори | В.І. Мандзюк1 , І.Ф. Миронюк1 , Ю.О. Кулик2 , Н.А. Безрука3 |
| Афіліація |
1 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, вул. Шевченка, 57, 76018 Івано-Франківськ, Україна 2 Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 7, 79005 Львів, Україна 3 Івано-Франківський національний медичний університет, вул. Галицька, 2, 76018 Івано-Франківськ, Україна |
| Е-mail | mandzyuk_vova@ukr.net |
| Випуск | Том 12, Рік 2020, Номер 1 |
| Дати | Одержано 01 грудня 2019; у відредагованій формі 15 лютого 2020; опубліковано online 25 лютого 2020 |
| Цитування | В.І. Мандзюк, І.Ф. Миронюк, Ю.О. Кулик, Н.А. Безрука, Ж. нано- електрон. фіз. 12 № 1, 01013 (2020) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.12(1).01013 |
| PACS Number(s) | 61.05.cf, 61.43.Gt, 81.05.Uw |
| Ключові слова | Пористий вуглець (7) , Композиційний матеріал (2) , Фрактальна структура (3) , Питома поверхня (7) , Питома електропровідність (6) . |
| Анотація |
У роботі з використанням методів малокутового Х-променевого розсіяння, низькотемпературної порометрії та імпедансної спектроскопії досліджено структуру, морфологію та електропровідні властивості композитного матеріалу С-Al2O3 залежно від відсоткового вмісту оксидної фази у ньому. З’ясовано, що структура досліджуваних матеріалів утворена масовими фракталами як результат агрегації вуглецевих кластерів на поверхні частинок оксиду алюмінію. Зменшення фрактальної розмірності від 2,80 до 1,90 і відповідне розрихлення структури зумовлене зменшенням об’ємної частки вуглецевої фази у композиційному матеріалі. Збільшення відсоткового вмісту оксидної компоненти призводить також до збільшення пористості (від 0,62 до 0,80), зменшення загальної (від 424 до 300 м2/г за даними малокутового розсіяння Х-променів) та відкритої (від 356 до 14 м2/г за даними низькотемпературної порометрії) питомих поверхонь та зростання об’ємної частки мезопор від 51 до 70 %. Встановлено, що додавання до вуглецевого прекурсору оксидної компоненти зумовлює зменшення питомої електропровідності від 26,2 Ом – 1∙м – 1 (для вихідного зразка) до 0,4 Ом – 1∙м – 1 (при 30 % Al2O3) за рахунок формування додаткових бар’єрів на шляху електронів у вигляді частинок оксиду алюмінію поряд із розгалуженою системою пор у вуглецевій матриці. |
|
Перелік посилань |
Інші статті цього номера
1) Механічна електроосадженого покриття із сплаву Ni-P [01001-1-01001-5]2) New Biosensor Design Based on Photonic Crystal Core-shell Rods Defects for Detecting Glucose Concentration [01002-1-01002-4]
3) Процес Лібмана для розподілу інформаційних потоків систем автоматичного керування двигуном [01003-1-01003-5]
4) Монітор профілю низькоенергетичного електронного пучка [01004-1-01004-5]
5) Формування та фізичні властивості багатокомпонентних покриттів, отриманих шляхом розпилення складеної мішені з Co-Cr-Ni-Ti-Zr-Hf-Ta-W-C [01005-1-01005-6]
6) Застосування додаткового процесу згладжування дрейфу для поліпшення електрофізичних параметрів p-i-n структур Si (Li) великих розмірів [01006-1-01006-5]
7) Вплив матеріалів верхнього електрода на комутаційні характеристики та властивості витривалості пристрою RRAM на основі оксиду цинку [01007-1-01007-6]
8) Вертикальна еліптична полоскова недіагональна антена з кільцевим отвором для мікрохвильового зображення молочної залози [01008-1-01008-4]
9) Оптична характеристика хімічно відновлених наночастинок срібла для сонячних елементів, чутливих до барвника [01009-1-01009-4]
10) Вплив інтенсивної пластичної деформації на фазові співвідношення нанокристалів кобальту [01010-1-01010-6]
11) Вплив корелюючих кольорових шумів на довгий Джозефсонівський контакт [01011-1-01011-5]
12) Нановуглецеві матеріали рослинного походження для суперконденсаторів [01012-1-01012-6]
13) Діодний лазер як електронна система хірургічного впливу на м’які біологічні тканини [01014-1-01014-4]
14) Діоди Ганна на основі варизонного GaInPAs [01015-1-01015-9]
15) Підвищення теплової продуктивності SSP, заповненого нанорідиною [01016-1-01016-5]
16) Вплив на інфрачервоні спектральні, структурні та морфологічні властивості наночастинок , осаджених за кімнатної температури [01017-1-01017-4]
17) Магнітокалоричний ефект у метамагнітному сплаві з ефектом пам'яті форми [01018-1-01018-4]
18) Вирощування і властивості кристалів PbI2, легованих Cd [01019-1-01019-5]
19) Аналіз різних біопотенційних електродів, що використовуються для електроміографії [01020-1-01020-7]
20) Електронні властивості тетратеніту L10 FeNi в умовах земного ядра [01021-1-01021-6]
21) Отримання, структура і властивості покриттів на основі Al2O3, отримані магнетронним методом [01022-1-01022-4]
22) Фото-ЕРС на поверхнях Si та SiGe при сонохімічній обробці у дихлорметані [01023-1-01023-4]
23) Вплив конфігурації переходу на продуктивність сонячних елементів In2S3/CZTS [01024-1-01024-3]
24) Синтез та характеристика наночастинок композиту Ce-Fe методом золь-гелю [01025-1-01025-3]
25) Передумови створення комірки пам’яті нового типу «біт + кубіт» на основі нанорозмірних структурних неоднорідностей доменних стінок, утворених в одновісних феромагнітних плівках [01026-1-01026-2]
26) Оптичні властивості плівки: експериментальні та теоретичні аспекти [01027-1-01027-4]
