Відбиття та поглинання двошарового пористого кремнію
| Автори | В.Ф. Онищенко , Л.А. Карачевцева |
| Афіліація |
Інститут фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України, 03028 Київ, Україна |
| Е-mail | onyshchenkovf@isp.kiev.ua |
| Випуск | Том 17, Рік 2025, Номер 1 |
| Дати | Одержано 14 січня 2025; у відредагованій формі 15 лютого 2025; опубліковано online 27 лютого 2025 |
| Цитування | В.Ф. Онищенко, Л.А. Карачевцева, Ж. нано- електрон. фіз. 17 № 1, 01022 (2025) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.17(1).01022 |
| PACS Number(s) | 78.20. – e |
| Ключові слова | Відбиття (23) , Пропускання (21) , Двошаровий пористий кремній. |
| Анотація |
Розраховано відбиття та поглинання двошарового пористого кремнію. Двошаровий пористий кремній має відбиття менше за одношаровий пористий кремній та монокристал кремнію. Відбиття двошарового пористого кремнію зменшується до певної величини, але потім зростає, коли об’ємна частка пор першого шару пористого кремнію зростає. Об’ємна частка пор першого шару пористого кремнію більша за об’ємну частку пор другого шару пористого кремнію. Шари пористого кремнію розглядаються як ефективні середовища. Найменше відбиття двошарового макропористого кремнію знаходиться оптимізацією об’ємних часток пор кожного шару пористого кремнію. Пояснюється зменшення відбиття двошарового пористого кремнію в порівнянні з відбиттям пористого кремнію з одним шаром макропор. Відбиття двошарового пористого кремнію перевищує відбиття одношарового пористий кремній та монокристалу кремнію, коли об’ємна частка пор першого шару пористого кремнію мала, а другого шару пористого кремнію велика. Поглинання двошарового пористого кремнію з оптимізованими об’ємними частками пор дорівнює 0,88. |
|
Перелік цитувань |
Інші статті цього номера
1) Особливості електронної структури карбіду TiC та нітриду VN, підданих механохімічному впливу в складі еквімолярної суміші TiC-VN [01001-1-01001-7]2) Вплив шарів пасивації SiNx/SiO2 на розсіяне поле поверхні в кремнієвих пластинах n-типу [01002-1-01002-7]
3) Виготовлення та характеристика наноструктурованих тонких плівок NiO та NiO:Cu при різних концентраціях міді [01003-1-01003-8]
4) Оптимізація умов різання для металевих поверхонь легованої сталі 50CrNi3Mn за допомогою дизайну Box-Behnken, ANOVA та функції бажаності (Box-ANOVA-DF) [01004-1-01004-6]
5) Оптимізовані електромагнітні решітки Е-подібної мікросмужкової патч-антени з повітряним проміжком для бездротового зв’язку [01005-1-01005-5]
6) Ультразвукова сенсорна система для автономного паркування [01006-1-01006-5]
7) Дослідження електрофізичних процесів у кремнієвому сонячному елементі з багатьма поверхневими наногетеропереходами [01007-1-01007-5]
8) Дослідження електропровідності та спектрів комбінаційного розсіювання наночастинок CdSe, опромінених CO2-лазером [01008-1-01008-4]
9) Структура, морфологія та мультифероїчні властивості наночастинок Bi0.2La0.8 – xAlxFeO3 (x 0.2, 0.4, 0.6 & 0.8) [01009-1-01009-6]
10) Плоска MIMO-антена з кількома овалами на гнучкій підкладці для 5G застосунків [01010-1-01010-6]
11) Структурні моделі та процеси переносу заряду у гранульованих нанонапівпровідниках [01011-1-01011-5]
12) Моделювання терагерцового квантового каскадного лазера поверхневого випромінювання на основі генерації різної частоти [01012-1-01012-6]
13) Покращення фізико-технічних характеристик тонкоплівкових сонячних елементів при їх модифікації плазмонними наночастинками [01013-1-01013-8]
14) Аналіз і моделювання нового неперіодичного метаматеріального резонатора (HC-SRR) форми H-C для багатодіапазонних застосувань [01014-1-01014-5]
15) Електрохімічний синтез цинк оксиду в присутності поверхнево-активної речовини FARMACOAT [01015-1-01015-5]
16) Автоматизоване програмування мікро- та одноелектронних наносистем [01016-1-01016-6]
17) Зміни електронної структури вюрцитного твердого розчину Mn:ZnSeS, зумовлені вакансіями атомів сірки [01017-1-01017-6]
18) Вплив температури ванни на морфологію, склад і корозійну стійкість покриттів з оксиду церію, електроосаджених на цинк [01018-1-01018-5]
19) Покращений підсилювач малої потужності з використанням техніки відновлення рівня за технологією 32 нм [01019-1-01019-5]
20) Перспективні технології у водному транспорті: розроблення і впровадження грибостійких та екологічно чистих епоксидних нанокомпозитів [01020-1-01020-7]
21) Характеристики джерела синхронних потоків УФ-випромінювання та наночастинок цинку, перспективного для біомедичної інженерії [01021-1-01021-6]
22) Вплив наночастинок броміду нікелю на оптичні та теплові властивості полістиролу [01023-1-01023-6]
23) Вплив електрохімічного нікелювання на структуру, склад та жаростійкість хромоалітованої сталі 45 [01024-1-01024-9]
24) Структурно-морфологічні властивості нанопористих вуглецевих матеріалів, отриманих з біомаси [01025-1-01025-6]
25) Асимптотична теорія спрямованого транспорту зважених феромагнітних наночастинок [01026-1-01026-5]
26) Теплоізоляційні властивості червоного шламу як функціонального наповнювача для полімерних композитів [01027-1-01027-6]
27) Стимульоване ультразвуком виготовлення нанокомпозитів графен/ZnO з прискореним фотовідгуком в ультрафіолетовому діапазоні світла [01028-1-01028-4]
28) Захоплення радіочастотної енергії за допомогою компактної надширокосмугової патч-антени [01029-1-01029-6]
29) Визначення ділянок на поверхні оптичних обтічників різної геометричної форми, що піддаються максимальним термоударним впливам [01030-1-01030-7]
