Автори | Tapas Kumar Dora1, Gopal Kumar2, Vishesh Chaudhary3, Suresh Kumar Govindarajan4, Srinivasa Reddy Devarapu5 |
Афіліація |
1Department of Chemical Engineering, GMRIT, 522001 Rajam, Andhra Pradesh, India 2Department of Petroleum and Energy Studies, DIT University, 248009 Dehradun, Uttarakhand, India 3ETRMC at Wipro Limited, 122016 Gaurgaon, India 4Petroleum Engineering Program, Ocean Eng. Department, IIT Madras, 600036 Chennai, Tamilnadu, India 5Energy Cluster, School of Engineering, UPES, 248007 Dehradun, Uttarakhand, India |
Е-mail | devarapusrinu@gmail.com |
Випуск | Том 14, Рік 2022, Номер 6 |
Дати | Одержано 15 жовтня 2022; у відредагованій формі 22 грудня 2022; опубліковано online 27 грудня 2022 |
Цитування | Tapas Kumar Dora, Gopal Kumar, Vishesh Chaudhary, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 14 № 6, 06009 (2022) |
DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.14(6).06009 |
PACS Number(s) | 78.40.Me 83.50.Jf |
Ключові слова | Підвищення нафтовіддачі, Хімічний (33) , Полімер (42) , Реологія (4) , Нанотехнологія (3) . |
Анотація |
Хімічні методи підвищення вилучення нафти на основі полімерів, хоч і усувають недоліки звичайного заводнення, такі як в'язке пальцеподібне нагрівання, мають проблеми з ефективністю в умовах соляного розчину та високих температур, які можна вирішити за рахунок застосування нанотехнологій. У роботі досліджується нанорідина, виготовлена з оксиду міді (PHPA), щоб підвищити ефективність вилучення нафти. Підготовлену нанорідину аналізують на її реологічні характеристики при різних концентраціях добавок, солоності та температурах від 25 до 100 C. Аналіз передбачає, що нанорідина продемонструє значне покращення своїх реологічних властивостей із стійкістю до сольових та температурних умов. |
Перелік посилань |