Вплив температури підкладки і вмісту магнію на розвиток морфології та люмінесценцію плівок ZnO:Mg

Автори Д.В. Миронюк , Л.А. Миронюк , В.А. Карпина, Л.І. Петросян, А.І. Євтушенко
Приналежність

Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України, вул. Кржижановського, 2, 03142 Київ, Україна

Е-mail denysmyroniuk@gmail.com
Випуск Том 13, Рік 2021, Номер 5
Дати Одержано 16 червня 2021; у відредагованій формі 20 жовтня 2021; опубліковано online 25 жовтня 2021
Посилання Д.В. Миронюк, Л.А. Миронюк, В.А. Карпина, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 13 № 5, 05008 (2021)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.13(5).05008
PACS Number(s) 68.55.J –, 78.55.Et
Ключові слова Метод хімічного осадження з парової фази металорганічних сполук при атмосферному тиску, Ацетилацетонат цинку, Ацетилацетонат магнію, Скануюча електронна мікроскопія (5) , Фотолюмінесценція (29) .
Анотація

У роботі наведено результати досліджень методами сканувальної електронної мікроскопії і фотолюмінесценції (ФЛ) особливостей мікроструктури та випромінювальних переходів плівок ZnO:Mg, отриманих методом хімічного осадження з парової фази металорганічних сполук при атмосферному тиску на підкладки кремнію. Різноманітні мікроструктури ZnO від полікристалічних плівок з гладкою морфологією до стовпців та гексагональних стержнів ефективно утворюються в широкому діапазоні температур 190-450 °С з використанням двох композицій суміші ацетилацетонатів цинку і магнію (ZnАА та MgAA) (5 та 10 ваг.%) в якості прекурсорів. Температура підкладки має суттєвий вплив на кристалічність та морфологію плівок ZnO. Структури ZnO у формі колон утворюються при температурах вище 350 °C. Вміст MgAA у суміші прекурсорів також впливає на морфологію частинок. При вмісті MgAA 10 ваг%, при низьких температурах підкладки (200-320 °C) утворюються зерна більших розмірів порівняно з ростом зерен у плівках при MgAA 5 ваг. %, тоді як при вищих температурах підкладок (350-450 °C) утворюються стержнеподібні структури. Швидкість росту структур ZnO зростає із збільшенням температури підкладки. У спектрах емісії ФЛ зразків з 10 ваг. % MgAA (у порівнянні з 5 ваг. %) спостерігається ріст інтенсивності крайової смуги та пригнічується випромінювання дефектних рівнів люмінесценції структур ZnO. Тому можна зробити висновок, що магній діє як ізоелектронна домішка і приводить до покращення крайової емісії люмінесценції за рахунок гетерування дефектів. Магній також спричиняє збільшення розміру зерен, покращуючи досконалість кристалітів полікристалічних плівок ZnO:Mg, вирощених при низькій температурі підкладки, а також сприяє росту гексагональних стержнів при більш високих температурах підкладки. Структури оксиду цинку, леговані магнієм, можуть виступати як ефективні фотокаталізатори.

Перелік посилань