| Автори | О.А. Пастух1, Ю. Петров1, А.В. Букетов2, К. Дядюра3, О.Л. Ляшук1, О.В. Тотосько1, В.В. Соценко2 |
| Афіліація |
1Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 46001 Тернопіль, Україна 2Херсонська державна морська академія, 73000 Херсон, Україна 3Одеський державний аграрний університет, 65012 Одеса, Україна |
| Е-mail | dyadyura.k.o@op.edu.ua |
| Випуск | Том 18, Рік 2026, Номер 1 |
| Дати | Одержано 02 грудня 2025; у відредагованій формі 21 лютого 2026; опубліковано online 25 лютого 2026 |
| Цитування | О.А. Пастух, Ю. Петров, А.В. Букетов, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 18 № 1, 01028 (2026) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.18(1).01028 |
| PACS Number(s) | 81.05.t, 81.05.Zx |
| Ключові слова | Епоксидні нанокомпозити (3) , Теплостійкість, Механічні властивості (10) , Відбір ознак, Кореляційний аналіз (2) , Машинне навчання (9) , Ансамблеві алгоритми машинного навчання, Інформаційна цінність. |
| Анотація |
Стаття присвячена комплексному підходу до прогнозування теплостійкості пластифіко-ваних епоксидних нанокомпозитів. Метою дослідження було застосувати ансамблеві алго-ритми машинного навчання для визначення ключових механічних факторів при прогно-зуванні теплостійкості епоксидних нанокомопзитів та створення надійного методу їх відбору для подальшого моделювання. Для досягнення мети застосовано двоетапну гібридну методологію. На першому етапі використано ансамблеві алгоритми машинного навчання, зокрема метод f_regression, для розрахунку важливості ознак (feature importance), оцінки їх інформативності (Information Value) та визначення рівня узгодженості (Consistency Score) між різними моделями. На другому етапі виконано класичний статистичний аналіз, включно з кореляцією Пірсона та одновимірним F-тестом, для оцінки лінійних зв’язків. Результати виявили високу узгодженість між методами. Встановлено, що Elastic modulus та Adhesive strength мають стабільно високу значущість (Information Value 0.15 та 0.12 відповідно; Consistency Score 82% та 81% відповідно) і є ключовими детермінантами теп-лостійкості. Навпаки, Destruction stresses та Residual Stresses є абсолютно неінформатив-ними (Information Value 0) та рекомендовані до виключення з моделей. Концентрація Filler показала мінімальний вплив у досліджуваному діапазоні. Таким чином доведено ефективність гібридного підходу, що поєднує класичну статистику та машинне навчання, для об’єктивного та обґрунтованого відбору ознак при прогнозуванні властивостей компо-зитних матеріалів. Запропонований алгоритм дій дозволяє створювати спрощені, інтер-претовані та точні моделі прогнозування для інженерного проєктування. |
|
Перелік посилань |