Корелятивне дослідження IMPATT на основі алмазів DDR та кремнію в терагерцовому режимі
| Автори | A. Das , S.J. Mukhopadhyay |
| Афіліація |
Department of Electronics and Communication Engineering, Brainware University, Barasat, Kolkata - 125, West Bengal, India |
| Е-mail | u.call.me.arnab@gmail.com |
| Випуск | Том 18, Рік 2026, Номер 1 |
| Дати | Одержано 03 квітня 2025; у відредагованій формі 18 серпня 2025; опубліковано online 29 серпня 2025 |
| Цитування | A. Das, S.J. Mukhopadhyay, Ж. нано- електрон. фіз. 18 № 1, 01017 (2026) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.18(1).01017 |
| PACS Number(s) | 77.55.df, 81.05.ug |
| Ключові слова | Алмаз (8) , IMPATT (2) , Великий сигнал, Кремній (98) , Терагерцевий діапазон. |
| Анотація |
Досліджено можливість використання алмазу типу IIb як основи для пристроїв з часом проходження ударної лавини (IMPATT) з подвійною дрейфовою областю (DDR), що працюють на терагерцових частотах. У цьому дослідженні використовується модель моделювання великого сигналу (L-S). Верхня гранична частота для алмазних IM-PATT DDR типу IIb становить 1,5 ТГц, тоді як для кремнієвих (Si) IMPATT вона становить 0,5 ТГц. Згідно з даними моделювання великого сигналу, алмазний IMPATT (DIMPATT) демонструє пікову радіочастотну потужність 891 мВт з ефективністю перетворення 11,02 % на частоті 0,3 ТГц при модуляції напруги 50 %. Тоді як для кремнієвих IMPATT вихідна радіочастотна потужність становить 173 мВт з ефективністю перетворення 3 % для того ж відсотка модуляції напруги. Було представлено корелятивне дослідження для DDR IMPATT на основі Si та алмазу типу IIb, яке показує перевагу DIMPATT з точки зору потужності та ефективності перетворення постійного струму в радіочастотний в терагерцовому діапазоні. |
|
Перелік посилань |
Інші статті цього номера
1) Розробка та виготовлення компактної широкосмугової антени для бездротових та застосувань в діапазонах ISM/WiMAX/WiFi/5G [01001-1-01001-12]2) Формування багатокомпонентного твердого розчину (Ti, V)(C, N) шляхом механохімічного синтезу порошкової суміші TiPT-4–VNCGr [01002-1-01002-7]
3) Електронна структура кристалів ZnTS, модифікована обміном місцями атомів Zn та S [01003-1-01003-6]
4) Математичне моделювання допустимих термопружних напружень в оптичних елементах електроенергетичних систем [01004-1-01004-6]
5) Вплив температури прожарювання на оптичні властивості наночастинок сплаву AlSbO4, синтезованих золь-гель методом [01005-1-01005-4]
6) Ефективність електромагнітного екранування поліпропіленового нанокомпозиту, наповненого графеном [01006-1-01006-5]
7) Вплив температури синтезу на оптичні характеристики наноструктур ZnO-TA для оптоелектронних застосувань [01007-1-01007-9]
8) Зниження шумової складової сигналу в просторово-частотній області для магнітно-резонансної томографії з використанням багатовіконного методу [01008-1-01008-6]
9) Багатоцільова нейрона мережа для медичної діагностики з перспективою розгортання на ПЛІС [01009-1-01009-6]
10) Розробка датчика електричного струму для моніторингу та автоматизації очищення фотоелектричних електростанцій [01010-1-01010-5]
11) Аb initio обчислювальна схема для опису кінетичних властивостей вюртцитного оксиду цинку [01011-1-01011-5]
12) Структурно-хімічні особливості епоксидних композитів, наповнених біогенним лігноцелюлозним наповнювачем, отриманим з агропромислових відходів [01012-1-01012-7]
13) Електропровідність тонких плівок мідно-нікелевих сплавів [01013-1-01013-7]
14) Проектування лінійної антенної решітки методом Дольфа-Чебишева для високого коефіцієнта посилення та зменшення бічних пелюсток у бездротових системах [01014-1-01014-4]
15) Рукавичка з тактильним зворотним зв’язком на базі Arduino для людей з вадами зору [01015-1-01015-4]
16) Багатопроменева планарна антенна система на основі лінз Ротмана для застосувань UWB IoT [01016-1-01016-5]
17) Розробка компактних, низькоенергетичних КМОП-тригерів для високошвидкісних застосувань [01018-1-01018-5]
18) Конструкція подвійної антени з безконтактним зв'язком для застосувань у діапазоні X [01019-1-01019-5]
19) Розробка та аналіз енергоефективного перемикача рівнів напруги для низькопотужних застосувань [01020-1-01020-5]
20) Вплив нановуглецевих добавок на механічні властивості цементних композитів: дослідження змін статичних та динамічних модулів пружності [01021-1-01021-5]
21) Розмірний аналіз мікросмужкової патч-антени для різних підкладок [01022-1-01022-4]
22) Оптимальна конструкція антени для інтелектуальної системи управління дорожнім рухом з використанням CST [01023-1-01023-4]
23) Аналіз 1 х 4-мережевої антенної решітки для зв’язку 5G [01024-1-01024-4]
24) Інфляція в космології поля творіння з об’ємною в’язкістю та змінною космологічною константою [01025-1-01025-5]
25) Генерація у GaN діоді з 2D-h-BN- шаром [01026-1-01026-5]
26) Умови імпульсного газорозрядного синтезу тонких плівок з високою іонною провідністю [01027-1-01027-6]
27) Застосування ансамблевих алгоритмів машинного навчання для моделювання термомеханічних властивостей нанонаповнених епоксидних композитів [01028-1-01028-10]
28) Покращена продуктивність сонячних елементів з використанням композиту графен/TiO2 як шару електронного транспорту [01029-1-01029-7]
29) Дослідження розподілу пор в активованому вуглеці методом низькотемпературної адсорбції азоту [01030-1-01030-9]
30) Особливості надання епоксидним системам антистатичних властивостей з використанням нанотрубок [01031-1-01031-4]
31) Вплив густини струму на хімічний склад наночастинок ZnS за відсутності та присутності ПАР ATLAS FLUKA [01032-1-01032-6]
32) Десятикутна чотиридіапазонна щілинна мікросмужкова антена для бездротових мереж 5G [01033-1-01033-5]
33) Вплив активного та пасивного охолодження на продуктивність фотоелектричних модулів [01034-1-01034-5]
34) Чисельне дослідження електричних характеристик перехресно-зшитого поліетилену для фотогальванічних застосувань [01035-1-01035-4]
35) Аналіз перехідних процесів та порівняння різних підсилювачів вимірювання напруги та струму [01036-1-01036-5]
