| Автори | Р.І. Запухляк , В.О. Коцюбинський , В.М. Бойчук , В.Т. Гой , М.М. Клим’юк |
| Афіліація |
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, 76018 Івано-Франківськ, Україна |
| Е-mail | ruslan.zapukhlyak@pnu.edu.ua |
| Випуск | Том 17, Рік 2025, Номер 6 |
| Дати | Одержано 28 липня 2025; у відредагованій формі 16 грудня 2025; опубліковано online 19 грудня 2025 |
| Цитування | Р.І. Запухляк, В.О. Коцюбинський, В.М. Бойчук, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 17 № 6, 06038 (2025) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.17(6).06038 |
| PACS Number(s) | 61.43.Gt, 68.43.Bc |
| Ключові слова | Пористий вуглець (9) , SAXS (3) , Порометрія (3) , Фрактальна розмірність (7) , Розподіл пор (3) , Питома ємність (9) . |
| Анотація |
У роботі досліджено структурні та електрохімічні властивості пористих вуглецевих матеріалів, отриманих з конопляних волокон, синтезованих за допомогою карбонізації (серія C) та активації азотною кислотою (серія CN). Серія CN демонструвала вищу мікропористість та вузький розподіл розмірів пор (з центром близько 2-3 нм), тоді як серія C демонструвала ширшу мікромезопористу структуру. Фрактальні розміри, розраховані за допомогою методів SAXS та FHH, показали послідовні тенденції, причому серія C виявила позитивну кореляцію на рівні мезопор, а серія CN підкреслила домінування мікропористих структур. Електрохімічні оцінки показали, що матеріали серії CN досягають високих питомих ємностей та швидкісних характеристик завдяки оптимізованій структурі пор та функціоналізації поверхні, що забезпечує значний псевдоємнісний внесок. На противагу цьому, серія C в основному спиралася на двошарову ємність, що підтримувалося її змішаною мікромезопористою структурою. Дослідження підкреслює вплив методів синтезу на адаптацію архітектури пор та функціональних характеристик, надаючи розуміння розробки пористих вуглецевих матеріалів для передових застосувань, таких як накопичення енергії, каталіз та адсорбція. |
|
Перелік посилань |