| Автори | Х.С. Тоябіна , С.О. Майкут |
| Афіліація |
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", 03056 Київ, Україна |
| Е-mail | toiabina.khrystyna@lll.kpi.ua |
| Випуск | Том 17, Рік 2025, Номер 6 |
| Дати | Одержано 14 серпня 2025; у відредагованій формі 14 грудня 2025; опубліковано online 19 грудня 2025 |
| Цитування | Х.С. Тоябіна, С.О. Майкут, Ж. нано- електрон. фіз. 17 № 6, 06003 (2025) |
| DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.17(6).06003 |
| PACS Number(s) | 52.30.Cv, 52.30.Ex |
| Ключові слова | Індукційно-магнетронне збудження, Холодний катод, Гібридні плазмові системи, Систематичний огляд, Оптимізація параметрів плазми. |
| Анотація |
У статті розглянуто фізичні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку індукційно-магнетронного збудження плазми (ІМП) у джерелах із холодним катодом. Зазначене збудження об’єднує переваги індуктивно-зв’язаної плазми (висока густина іонів) і магнетронних систем (просторове керування потоком частинок), утворюючи гібридне джерело з високим потенціалом для мікро- і нанотехнологій. Проведено систематичний огляд основних напрямків досліджень, зокрема моделювання та експериментів у галузі магнетронного розпилення, іонно-плазмових технологій, високочастотних джерел іонів, а також плазмового травлення й осадження плівок. Особливу увагу приділено аналізу історичних рішень, стану сучасних досліджень, досягнень у створенні холодних катодів, високочастотному збудженні та технологіям HiPIMS. Визначено ключові прогалини у розумінні взаємодії індукційного та магнетронного збудження, зокрема в контексті оптимізації конфігурацій котушок і магнітного поля. Стаття не пропонує готових технічних рішень, а окреслює теоретичну базу для подальшої розробки ефективних компактних плазмових джерел. Огляд спрямовано на дослідників у галузі плазмових технологій, мікроелектроніки, матеріалознавства та інженерії поверхні. |
|
Перелік посилань |