Порівняльне дослідження структурних і магнітних властивостей сплавів Fe1 – xAlx, виготовлених за допомогою дугового плавлення та кульового помелу

Автори R. Brajpuriya
Приналежність

Applied Science Cluster, University of Petroleum & Energy Studies, Dehradun, 248001 Uttrakhand, India

Е-mail ranjeetbjp1@gmail.com
Випуск Том 15, Рік 2023, Номер 1
Дати Одержано 09 жовтня 2022; у відредагованій формі 16 лютого 2023; опубліковано online 24 лютого 2023
Посилання R. Brajpuriya, Ж. нано- електрон. фіз. 15 № 1, 01005 (2023)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.15(1).01005
PACS Number(s) 81.20.Ev, 81.07.Bc, 75.75. + a, 71.20.Lp
Ключові слова Дугове плавлення, Механічне легування (2) , Фаза Fe-Al (2) , XRD (90) , Магнетизм (19) .
Анотація

У дослідженні автором підготована серія технологічно значущих сплавів Fe1 – xAlx (0,2 ≤ x ≤ 0,6) за допомогою двох різних методів: дугового плавлення та кульового помелу та порівняні їх структурні та магнітні характеристики за допомогою XRD та VSM. Незалежно від методу синтезу, структурний аналіз показує, що в обох ситуаціях утворюється фаза сплаву FeAl. Хоча сплав FeAl утворюється за допомогою обох процесів, дифракційні картини дуже відрізняються. У зразках, отриманих методом кульового помелу, піки значно ширші, ніж у зразках, отриманих дуговим плавленням. Це здебільшого пов’язано з формуванням наноструктурованого невпорядкованого сплаву FeAl. Окрім цього, наявність піку алюмінію у зразку, отриманому дуговим плавленням, показує нерівномірний розподіл Al у матриці заліза, тоді як у зразку, отриманому кульовим помелом, Al повністю розчинений у решітці Fe. Магнітні дані вказують на те, що процес дугового плавлення сприяє немагнітній фазі сплаву FeAl, тоді як метод кульового помелу сприяє слабомагнітній фазі сплаву FeAl. Існування слабкого магнетизму в змеленому зразку пояснюється врахуванням ступеня нанокристалізації та безладу системи.

Перелік посилань