Нанокомпозитні апатит-біополімерні матеріали та покриття для біомедичного застосування

Автори Л.Ф. Суходуб1 , Г.О. Яновська2, Л.Б. Суходуб1, В.М. Кузнецов2, О.С. Станіславов2
Приналежність

1 Сумський державний університет Міністерства освіти та науки України, вул. Римського-Корсакова, 2, 40007 Суми, Україна

2 Інститут прикладної фізики Національної академії наук України, вул. Петропавлівська, 58, 40007 Суми, Україна

Е-mail l_sukhodub@yahoo.com, biophy@yandex.ua, vkuznetsov.ua@gmail.com
Випуск Том 6, Рік 2014, Номер 1
Дати Одержано 16.12.2013, опубліковано online - 06.04.2014
Посилання Л.Ф. Суходуб, Г.О. Яновська, Л.Б. Суходуб та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 6 № 1, 01001 (2014)
DOI
PACS Number(s) 87.85.J –, 87.64.Bx, 87.64.Ee
Ключові слова Композитні біоматеріали, Гідроксиапатит (12) , Покриття (76) , Хітозан (6) , Альгінат (7) , рентгенівська дифракція (21) , рентгенфлуоресцентний аналіз, ІЧ спектроскопія з перетворенням Фур’є, ПЕМ (2) , РЕМ (138) .
Анотація В даному огляді описуються синтез та властивості новітніх композитних біоматеріалів та покриттів третього покоління, що відносяться до другого структурного рівня організації кісткової тканини людини (КТЛ). Для отримання подібних композитів за звичай застосовується тваринний колаген, котрий є потенційно небезпечним у медичному застосуванні, тому нами були розпочати дослідження з застосуванням інших біополімерів для отримання композитів, близьких до другого рівня структурної ієрархії КТЛ. Запропоновані природні полімери (альгінат натрію, хітозан) є найбільш перспективними, оскільки вони мають бактеріостатичні властивості для великої кількості аеробних та анаеробних бактерій, високою біосумісністю по відношенню до з’єднувальної тканини, низькою токсичністю, можливістю прискорювати регенеративні процеси під час лікування ран, здібністю деградації зі створенням хемотаксисної активності по відношенню до фібробластів та остеобластів. Формування нанорозмірних (25-75 нм) частинок кальційдефіцитного гідроксиапатиту (КДГА) у полімерному скафолді наближує отримані матеріали до КТЛ, що, в свою чергу, сприяє їх більш ефективній імплантації. Також було досліджено вплив статичного магнітного поля на кристалізацію брушиту (CaHPO42H2O). Зміна конфігурації магнітного поля оказує суттєвий вплив на кристалічність та текстуру отриманих частинок. Для покращення біосумісності існуючих медичних імплантатів (Ti 6Al 4V, Ti Ni, Mg) в нашій лабораторії була вдосконалена [2] запропонована японськими вченими [1] технологія отримання біоактивних покриттів з відповідними механічними, структурними та морфологічними характеристиками. Покриття на базі КДГА в поєднанні з біополімерною матрицею (альгінат Na, хітозан) синтезуються методом термодепозиції в «м’яких» умовах.

Перелік посилань