Оцінка можливості перетворень будови розплавів системи Al – Si за термодинамічними даними

Наразі достатньо перспективним методом покращення механічних властивостей силумінів є термочасова обробка розплаву. Її дію найчастіше пов’язують зі зміною будови при перегріванні і витримці розплаву і позитивному впливі зазначених змін на структуру сплаву після кристалізації. Хоча натепер і вважається безсумнівним той факт, що в металевих розплавах реалізується певна структура близького порядку, питання про можливість перетворень будови розплавів залишається дискусійним. В попередніх дослідженнях визначали термодинамічні параметри розплавів системи Al–Si, грунтуючись на експериментально встановлених рівноважних складах рідкої і твердих фаз при різних температурах. Результати аналізу дали підстави припустити, що будова розплавів зазначеної системи може змінюватись, залежно від складу і температури. В даній роботі, для подальшого прояснення питання про можливість структурної мікронеоднорідності і перетворень будови розплавів системи Al–Si, порівнювали експериментально встановлені значення активностей компонентів із відомими розрахунковими даними, отриманими в припущенні про сталість будови розплавів. Встановлено, що при температурах, які помітно перевищують температуру ліквідусу, зазначені розрахункові параметри рідкої фази вже не в змозі адекватно описати експериментально встановлені концентраційні залежності активностей компонентів розплавів системи Al–Si. Зазначений факт може свідчити про можливість змін будови алюмінієво-кремнієвих розплавів при зміні температури. Окрім того, результати аналізу експериментальних даних про концентраційні залежності інтегральної ентальпії змішування в розплавах системи Al–Si не суперечать уявленням про можливість зміни будови розплавів цієї системи при зміні вмісту кремнію в них. Отримані результати дають підстави для подальшого дослідження можливості змін будови розплавів системи Al–Si за допомогою аналізу температурно-концентраційних залежностей їх асоціативного складу та експериментального дослідження температурних залежностей структурно-чутливих властивостей (наприклад, електричного опору).