Автори | С.І. Воробйов1 , Д.М. Кондрахова1, С.О.Непийко1,2, Д.В. Подуремне1 , Н.І. Шумакова1, І.Ю. Проценко1 |
Афіліація | 1 Сумський державний університет, вул. Римського-Корсакова, 2, 40007 Суми, Україна 2 University of Mainz, 7, Staudingerweg, 55128 Mainz, Germany |
Е-mail | |
Випуск | Том 8, Рік 2016, Номер 3 |
Дати | Одержано 15.04.2016, опубліковано online - 03.10.2016 |
Цитування | С.І. Воробйов, Д.М. Кондрахова, С.О.Непийко, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 8 № 3, 03026 (2016) |
DOI | 10.21272/jnep.8(3).03026 |
PACS Number(s) | 61.66.Хх, 62.20.F –, 75.47.Np |
Ключові слова | Високоентропійні сплави (6) , Тонкі плівки (69) , Термічний коефіцієнт опору (6) , Тензочутливість, Анізотропний магнітоопір (8) . |
Анотація | Представлені результати дослідження фазового складу, електрофізичних та магніторезистивних властивостей тонких плівок (до 40 нм) високоентропійних сплавів на основі Al, Cu, Ni, Cr, Fe, Co та Ti. Установлено, що після формування зразків шляхом пошарової конденсації на електронограмах фіксується лінії від двох фаз із ГЦК решіткою і фактично сліди ОЦК фази. Після гомогенізації шляхом термовідпалювання зразків залишається одна ГЦК фаза т.р. ВЕС і сліди ОЦК фази (скоріше за все т.р. (- Fe, Cr)), тобто зразки є однофазними. Дослідження електрофізичних властивостей дозволило вперше спостерігати двостадійну пластичну деформацію із великим значенням коефіцієнта тензочутливості (до 300 одиниць) є характерним для ВЕС. Характер залежностей МО від індукції вказує на реалізацію анізотропного магнітоопору. |
Перелік цитувань |