Автори | А.М. Павлюченко , О.М. Шийко , Т.І. Клочкова |
Афіліація |
Сумський національний аграрний університет, вул. Г. Кондратьєва, 160, 40021 Суми, Україна |
Е-mail | |
Випуск | Том 11, Рік 2019, Номер 3 |
Дати | Одержано 22 березня 2019; у відредагованій формі 20 червня 2019; опубліковано online 25 червня 2019 |
Цитування | А.М. Павлюченко, О.М. Шийко, Т.І. Клочкова, Ж. нано- електрон. фіз. 11 № 3, 03004 (2019) |
DOI | https://doi.org/10.21272/jnep.11(3).03004 |
PACS Number(s) | 47.85.Gj |
Ключові слова | Ракетний аерофізичний комплекс (2) , Головна частина комплекса, Температура стінки, Напівпровідниковий діод, Бортова електронна система, Телеметрія (2) , Надзвукове безвідривне та відривне обтікання стінки, Ламінарно-турбулентний перехід у пристінному шарі, Тепловий потік, Локальні піки температури стінки і теплового потоку.Сумський національний аграрний університет, вул. Г. Кондратьєва, 160, 40021 Суми, Україна. |
Анотація |
Вирішена проблема вимірювання з високою точністю температури стінки головної частини ракетного аерофізичного комплекса в польоті по траєкторії до висоти Н ≤ 8 км в умовах зміни чисел Маха М∞ ≤ 2.0, Рейнольдса ReL,∞ ≤ 2•107, неізотермічності, роботи реактивного двигуна на твердому паливі (РДТП), прискорення a ≤ 12g, що одночасно не моделюються в сучасних надзвукових аеродинамічних установках. Для вимірювання температури стінки цього об’єкта із різних матеріалів по довжині головної частини використовувались напівпровідникові діоди КД-521. Чутливість КД-521 складала 2.5 мВ/град. Бортова електронна і телеметрична системи мали високий рівень швидкісної дії і точності. Опитування напівпровідникових діодів КД-521 здійснювалось послідовно в часі через 5 мс, а похибка вимірювання температури стінки головної частини комплекса не перевищувала 1 %. Бортова електронна, телеметрична системи, напівпровідникові діоди КД-521 і дані про температуру стінки по довжині головної частини дозволили вирішити складні аерофізичні проблеми, пов’язані з безвідривним і відривним надзвуковим обтіканням головної частини ракетного комплекса в умовах ламінарно-турбулентного переходу в пристінній течії і при взаємодії його з відривним обтіканням стінки. |
Перелік посилань |