Автори | О.М. Угорчук1, В.В. Угорчук2, М.В. Карпець3, Л.С. Кайкан2, Б.Я. Депутат4, А.М. Бойчук1 , М.І. Гасюк1 |
Афіліація | 1 ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника», вул. Шевченка, 57, 76025 Івано-Франківськ, Україна 2 Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульвар Академіка Вернадського, 36, 03680 Київ, Україна 3 Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, вул. Академіка Кржижановського, 3, 03680 Київ, Україна 4 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, вул. Карпатська, 15, 76018 Івано-Франківськ, Україна |
Е-mail | uhorchuk@rambler.ru |
Випуск | Том 7, Рік 2015, Номер 2 |
Дати | Одержано 14.12.2014, опубліковано online - 10.06.2015 |
Цитування | О.М. Угорчук, В.В. Угорчук, М.В. Карпець, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 7 № 2, 02012 (2015) |
DOI | |
PACS Number(s) | 65.40.Gk, 82.45. – h |
Ключові слова | Наночастинки (83) , Шпінель (6) , Золь-гель метод (4) , Мессбауерська спектроскопія, Дифузія іонів літію. |
Анотація | В работі проведено синтез високодисперсних систем літій-залізної оксидної шпінелі низькотемпературним золь-гель методом з наступним автозгоранням та порівняння властивостей цих систем з аналогічними, отриманими традиційним керамічним методом. Показано, що системи, синтезовані твердофазним і золь-гель методами, є однофазними структурами просторової групи P4332. Методом золь-гель автогоріння вдалось збільшити розміри кристалітів у понад 4 рази та питому площу поверхні у 20 разів. В роботі запропоновано використання пентафериту літію, отриманого золь-гель методом, у ролі катоду літієвих джерел струму. |
Перелік посилань English version of article |