Моделювання теплових явищ у біологічних тканинах, викликаних поверхневим плазмонним резонансом у метал-графенових наночастинках

Автори Н.А. Смирнова1, Р.О. Малиш1, А.В. Коротун1 , В.І. Рева1, І.М. Тітов2
Приналежність

1Національний університет «Запорізька політехніка», вул. Жуковського, 64, 69063 Запоріжжя, Україна

2UAD Systems, вул. Олександрівська, 84, 69002 Запоріжжя, Україна

Е-mail andko@zp.edu.ua
Випуск Том 13, Рік 2021, Номер 5
Дати Одержано 16 серпня 2021; у відредагованій формі 20 жовтня 2021; опубліковано online 25 жовтня 2021
Посилання Н.А. Смирнова, Р.О. Малиш, А.В. Коротун, та ін., Ж. нано- електрон. фіз. 13 № 5, 05010 (2021)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.13(5).05010
PACS Number(s) 73.20.Mf, 78.67.Bf
Ключові слова Метал-графенова наночастинка, Поляризовність, Переріз поглинання, Плазмонний резонанс (11) , Термодеструкція (2) .
Анотація

Проаналізовано можливість використання розігріву біологічних тканин при збудженні поверхневих плазмонів у двошарових сферичних метал-графенових наночастинках для термодеструкції злоякісних новоутворень. Для визначення частотних залежностей діелектричної функції металевого ядра і провідності графенової оболонки використано моделі Друде і Кубо, відповідно, а розподіли температури в тканинах пухлини та оточуючих її здорових тканинах визначаються розв’язками неоднорідних рівнянь теплопровідності. Для чисельних оцінок і розрахунків використано відомі з літератури значення теплофізичних параметрів тканин пухлини і здорових тканин людини. Досліджено еволюцію частотних залежностей поляризовності і перерізів поглинання вказаних наночастинок при зміні радіусу і матеріалу металевого ядра і товщини графенової оболонки. Показано, що зі збільшенням радіусу металевого ядра або товщини графенової оболонки відбувається зростання максимальних значень уявної частини поляризовності і перерізу поглинання, що пов’язано з підсиленням взаємодії з електромагнітною хвилею зі збільшенням об’ємного вмісту металу у композитній наночастинці і високою концентрацією вільних електронів у графенових шарах. Продемонстровано можливість спектральних зсувів максимумів поляризовності і перерізу поглинання при зміні матеріалу ядра двошарової наночастинки внаслідок суттєвої різниці у значеннях частот об’ємних плазмонів і внеску іонного остову в діелектричну функцію. Встановлено, що теплопровідність в задачі про нагрівання біологічних тканин при збудженні поверхневого плазмонного резонансу у композитній наночастинці є квазістаціонарною. Доведено, що даний метод терапії раку є нешкідливим для здорових тканин, що оточують пухлину, внаслідок їх вкрай незначного нагрівання. Результати чисельного моделювання свідчать про необхідність застосування конгломерату метал-графенових наночастинок з метою підвищення ефективності терапії.

Перелік посилань