Модифікація поверхні сірого чавуну імпульсно-плазмовим осадженням та подальшим лазерним оплавленням

Автори Ю.Г. Чабак1, В.Г. Єфременко1, В.І. Федун1, І. Петришинець2, Т.В. Пастухова1, Б.В. Єфременко1, Ф. Кромка2, О.В. Цветкова1
Приналежність

1Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, 87555 Маріуполь, Україна

2Institute of Materials Research, Slovak Academy of Sciences, 04001 Kosice, Slovakia

Е-mail
Випуск Том 13, Рік 2021, Номер 2
Дати Одержано 01 грудня 2020; у відредагованій формі 15 квітня 2021; опубліковано online 20 квітня 2021
Посилання Ю.Г. Чабак, В.Г. Єфременко, Ж. нано- електрон. фіз. 13 № 2, 02030 (2021)
DOI https://doi.org/10.21272/jnep.13(2).02030
PACS Number(s) 52.77. – j, 62.20.Qp, 61.66.Dk, 64.70.Kb
Ключові слова Імпульсно-плазмове нанесення (2) , Композиційне покриття, Лазерне оплавлення, Мікроструктура (20) .
Анотація

Метою даної роботи є дослідження мікроструктури та зносостійкості сірого чавуну, поверхнево модифікованого імпульсно-плазмовим нанесенням покриття з подальшим плавленням лазерним променем. Композиційне покриття 50 об. % WC + 50 об. % Al-бронзи товщиною 85-135 мкм було нанесено із застосуванням електротермічного аксіального плазмового прискорювача плазми (10 плазмових імпульсів із напругою розряду 4 кВ). Після нанесення покриття поверхню оплавили скануванням інфрачервоним лазерним променем з довжиною хвилі 1064 нм. При цьому застосували волоконний лазер TruFiber 400 (TRUMPF), діаметр плями променю становив 0,5 мм, швидкість сканування 0,5 мм(с – 1, потужність 400 Вт. В роботі застосували мікроструктурний аналіз (скануючий електронний мікроскоп JSM-6510 JEOL), енергодисперсійну рентгенівську спектроскопію (EDS детектор JED-2300 JEOL), трибологічні випробування (трибометр Мікрон-трибо) та вимірювання мікротвердості при навантаженні 50 г (мікротвердомір FM-300, Future-Tech Corp.). В результаті лазерного оплавлення на глибину до 600 мкм, яке супроводжувалось поверхневим легуванням чавуну міддю та вольфрамом, мікроструктура чавуну змінилась з ферит + пластинчастий графіт на ледебурітоподібну карбідну евтектику з глобулярним включеннями (-міді. Карбідна евтектика складалася з дисперсних дендритів із перлітною структурою, розгалужених в матриці цементитного карбіду. У поперечному перерізі мікроструктура змінювалась градієнтно від повністю оплавленої зони до перехідної карбідо-графітної зони і далі до зон термічного впливу з перлітною або ферито-перлітною структурою загальною шириною до 1250 мкм. Мікротвердість оплавленої зони становила 900-1000 HV50, що в 5 разів вище за вихідну мікроструктуру чавуну. Подвійна поверхнева обробка збільшила зносостійкість сірого чавуну в 15 разів порівняно зі структурою ферит + графіт. В статті обговорюється вплив міді та вольфраму на формування структури сірого чавуну при лазерному оплавленні.

Перелік посилань